Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 30 серпня 2023 року
у справі № 906/436/22
Господарська юрисдикція
Щодо заборони органу місцевого самоврядування вчиняти юридично значимі дії стосовно земельної ділянки після попереднього погодження питання про надання її для потреб надрокористування
ФАБУЛА СПРАВИ
ТОВ "Здвиж ресурс" звернулось до господарського суду з позовом селищної ради, ТОВ "Антарес-Агро", Головного управління Держгеокадастру, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Державної служби геології та надр України, у якому просило:
- визнати недійсним та скасувати рішення селищної ради в частині затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в користування для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та призначення земельних торгів із продажу права оренди на неї;
- визнати недійсним договір оренди цієї ділянки, який уклали селищна рада і ТОВ "Антарес-Агро";
- скасувати рішення і запис про державну реєстрації права оренди ТОВ "Антарес-Агро" на вказану земельну ділянку;
- скасувати державну реєстрацію цієї ділянки у Державному земельному кадастрі;
- зобов`язати ГУ Держгеокадастр скасувати відповідний запис у Державному земельному кадастрі і закрити Поземельну книгу про державну реєстрацію земельної ділянки.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оспорювані позивачем правочин, рішення і дії порушують його законний інтерес, який полягав в отриманні означеної земельної ділянки в користування для видобутку корисних копалин (торфу). ТОВ "Здвиж ресурс" пояснювало, що на вказаній земельній ділянці знаходиться родовище корисних копалин (торфу), ця ділянка належить до особливо цінних земель, мала бути передана в оренду саме йому без конкурсу, як особі, що ще раніше розпочала процес отримання від Державної служби геології спеціального дозволу на користування надрами на місцевості, до складу якої входить спірна земельна ділянка і наразі такий дозвіл отримала.
Рішенням господарського суду у задоволенні позову ТОВ "Здвиж ресурс" повністю відмовлено.
Постановою апеляційного господарського суду рішення господарського суду першої інстанції залишено без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Статтею ж 18 Кодексу України про надра визначено, що земельні ділянки для користування надрами, крім випадків передбачених статтею 23 цього Кодексу, надаються користувачам надр після одержання ними спеціальних дозволів на користування надрами чи гірничих відводів.
Більше того, після попереднього погодження з відповідною радою питання про надання земельної ділянки для потреб надрокористування і до моменту отримання потенційним надрокористувачем спеціального дозволу на користування надрами як правило проходить значний проміжок часу (у даному випадку шість років), під час якого учасники цих правовідносин взагалі не комунікують між собою, взаємних прав та обов'язків щодо земельної ділянки в них не виникає.
Захисту підлягає наявний законний і порушений (інтерес) особи, яка є суб`єктом (носієм) такого інтересу та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушений інтерес, і чи цей інтерес порушено відповідачем.
Позивач, звертаючись до суду з позовною заявою у цій справі, на виконання у тому числі приписів статті 74 ГПК України, зобов'язаний був довести наявність порушення його прав та законних інтересів, а суд, у свою чергу, перевірити доводи та докази, якими Позивач обґрунтовував свої вимоги, і в залежності від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для захисту прав чи інтересів Позивача.
Водночас, довівши в ході розгляду цієї справи наявність у себе законного інтересу у спірних правовідносинах (погодження компетентними органами отримання Позивачеві спеціального дозволу на користування надрами), обставин порушення цього інтересу внаслідок розпорядження Відповідачем-1 спірною земельною ділянкою ТОВ "Здвиж ресурс" доведено не було.
Легітимні очікування не можна ототожнювати зі сподіваннями, що виникають на підставі особистого сприйняття або помилкової оцінки певних обставин чи норм права. Обов`язковою умовою, за наявності якої певне сподівання (вимога) особи набуває ознак легітимного очікування є те, що таке очікування (вимога) має належне правове підґрунтя, тобто наявне достатнє джерело для відповідного очікування (вимоги). В той же час, наявності такого правового підґрунтя скаржником у спірних правовідносинах не зазначено і належним чином не обґрунтовано, а тому і підстав стверджувати про порушення легітимних очікувань ТОВ "Здвиж ресурс" у даному випадку немає.
ВИСНОВКИ: після попереднього погодження із відповідним органом місцевого самоврядування питання про надання земельної ділянки для потреб надрокористування у потенційного надрокористувача дійсно виникає законний інтерес щодо отримання відповідної земельної ділянки для надрокористування, який за наслідками оформлення спеціального дозволу на користування надрами трансформується вже у право на отримання такої земельної ділянки, яке може бути реалізоване, зокрема, і шляхом встановлення земельного сервітуту.
Водночас, у законодавстві відсутні правові положення, які б у період між виникненням у потенційного надрокористувача інтересу та права на отримання земельної ділянки для потреб користування захищали б такий інтерес у спосіб, що забороняв органу місцевого самоврядування вчиняти юридично значимі дії щодо такої ділянки.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: землекористування, право очікування, принцип «легітимних очікувань», право користування земельною ділянкою
