Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 23 січня 2024 року
у справі № 904/1270/22
Господарська юрисдикція
Щодо умов зміни землекористувачем виду цільового призначення земельної ділянки комунальної власності, віднесеної до категорії земель житлової та громадської забудови
ФАБУЛА СПРАВИ
Міська рада (далі - орендодавець) звернулася до господарського суду з позовом до Приватного підприємства "Сармат" (далі - ПП "Сармат", Підприємство, орендар), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, - Державного реєстратора сільської ради, про:
- припинення права власності та скасування державної реєстрації за ПП "Сармат" права власності на об'єкт нерухомого майна - на незавершене будівництво будівлі магазину готовністю 11 %-Г (далі - спірний об`єкт незавершеного будівництва, спірне майно), що внесений до Державного реєстру прав на підставі рішення державного реєстратора сільської ради про державну реєстрацію прав та їх обтяжень;
- зобов`язання Підприємства усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою, а саме знести за власний рахунок споруду нерухомого майна - спірний об`єкт незавершеного будівництва та привести спірну земельну ділянку в придатний для використання стан, з посиланням на положення статей 182, 391 ЦК України, статей 12, 83, 152 ЗК України, статей 2, 5, 10, 18, 22, 24, 26, 271 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", пунктів 12, 40 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127.
Суди розглядали справу неодноразово.
Рішенням господарського суду в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.
За результатами нового апеляційного розгляду справи, постановою апеляційного господарського суду рішення господарського суду залишено без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Згідно з абзацом 15 частини 1 статті 1 Закону України "Про землеустрій" (в редакції, чинній з 24.07.2021) цільове призначення земельної ділянки - допустимі напрями використання земельної ділянки відповідно до встановлених законом вимог щодо використання земель відповідної категорії та визначеного виду цільового призначення.
Відповідно до положень частини 1 та абзаців 4, 5 частини 2 статті 20 ЗК України (в редакції, чинній з 24.07.2021, тобто станом на час вчинення державним реєстратором оспорюваної реєстраційної дії) при встановленні цільового призначення земельних ділянок здійснюється віднесення їх до певної категорії земель та виду цільового призначення. При зміні цільового призначення земельних ділянок здійснюється зміна категорії земель та/або виду цільового призначення. Зміна цільового призначення земельних ділянок державної та комунальної власності, віднесених до категорій земель житлової та громадської забудови, земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, а також земельних ділянок (крім земельних ділянок, розташованих на територіях, об'єктах природно-заповідного фонду), на яких розташовані будівлі, споруди, що є у приватній власності землекористувача, який використовує земельні ділянки на правах постійного користування, оренди, емфітевзису, суперфіцію, може здійснюватися землекористувачем. У такому разі зміна цільового призначення земельної ділянки не потребує прийняття рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади та органу місцевого самоврядування, який здійснює розпорядження відповідною земельною ділянкою. Зміна землекористувачем цільового призначення земельної ділянки державної, комунальної власності, наданої йому в користування (крім постійного користування) без проведення земельних торгів для провадження певної діяльності, не повинна призводити до провадження ним на такій земельній ділянці іншої діяльності (крім випадків розташування на земельній ділянці будівель, споруд, що перебувають у власності землекористувача).
ВИСНОВКИ: чинне земельне законодавство дозволяє землекористувачу самостійно змінювати вид цільового призначення земельної ділянки комунальної власності в межах такої визначеної категорії земель як землі житлової та громадської забудови, однак виключно в тому випадку, якщо на відповідній земельній ділянці розташовані будівлі, споруди, що є у приватній власності землекористувача, який використовує земельні ділянки, зокрема, на праві оренди.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: правовий режим земель комунальної власності, умови зміни цільового призначення землі, землекористування
