Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 11 грудня 2023 року
у справі № 504/4099/16-ц
Цивільна юрисдикція
Щодо права юридичної особи звернутися до суду із заявою про встановлення факту недостовірності цієї інформації та її спростування
Фабула справи: ТОВ з іноземними інвестиціями «Трансінвестсервіс» звернулося із заявою про встановлення факту недостовірності інформації, за участі заінтересованих осіб: ОСОБА_1, ОСОБА_2, інтернет-видання «368.MEDIA Український антикорупційний портал».
Рішенням суду першої інстанції заяву ТОВ «Трансінвестсервіс» задоволено.
Справа розглядалась судами неодноразово.
За результатами нового апеляційного розгляду, постановою апеляційного суду рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні заяви ТОВ з іноземними інвестиціями «Трансінвестсервіс» відмовлено.
Мотивація касаційної скарги: ТОВ з іноземними інвестиціями «Трансінвестсервіс» зазначає, що враховуючи те, що власник веб-сайту, автор зазначеної недостовірної інформації, а також «источник в ГПУ», на якого маються посилання в статті з недостовірною Інформацією, є невідомими, в такому випадку, з огляду на те, що справи про спростування недостовірної інформації по яким невідомі власник веб-сайта і автор інформації, заявник вправі звернутись до суду в порядку окремого провадження із заявою про встановлення факту недостовірності інформації, зазначеної в статті. Чинне законодавство України не обмежує право на судовий захист честі, гідності та ділової репутації лише в залежності від способу та джерела розповсюдження недостовірної інформації. Особа має права на судовий захист своєї ділової репутації в тому числі й у разі розповсюдження недостовірної інформації в мережі інтернет. Таким чином, незалежно від джерела на способу розповсюдження недостовірної інформації (у даному випадку в мережі Інтернет) заявник не позбавлений права на судовий захист.
Правова позиція Верховного Суду: юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати. Особисті немайнові права юридичної особи захищаються відповідно до глави 3 цього Кодексу (ч. 1 ст. 94 ЦК України).
Правоздатність є здатністю особи набувати цивільні права та обов`язки. Правоздатність є базисною правовою категорією, завдяки якій юридична особа може вступати до цивільних правовідносин. Правоздатність є категорією можливостей, які юридична особа протягом свого існування (у процесі своєї діяльності) реалізує.
Юридична особа, хоча вона й є штучним утворенням, невидимим, невідчутним на дотик і таким, що існує лише у вимірі правової дійсності, має універсальну правоздатність, тобто, вона, як і фізична особа, може мати будь-які права й обов`язки, за винятком тих, які по своїй суті можуть належати тільки фізичній особі.
Юридична особа має право на ділову репутацію і таке право по своїй суті не може належати тільки фізичній особі.
З метою захисту свого особистого немайнового права, в тому числі права на ділову репутацію, юридична особа може застосовувати як загальні способи захисту (глава 3 ЦК України), так і спеціальні способи захисту особистих немайнових прав, які передбачені у главі 20 ЦК України, зокрема, вимагати спростування поширеної недостовірної інформації, дати відповідь на цю інформацію тощо.
Як в доктрині приватного права, так і практиці касаційного суду усталеним є підхід що юридична особа може пред`являти вимогу про спростування недостовірної інформації.
Висновки: з урахуванням принципу розумності, абз. 3 ч. 4 ст. 277 ЦК України потрібно тлумачити в контексті змісту ч. 1 ст. 91 ЦК України та ч. 1 ст. 94 ЦК України. Тобто, оскільки юридична особа, хоча вона й є штучним утворенням, невидимим, невідчутним на дотик і таким, що існує лише у вимірі правової дійсності, має універсальну правоздатність, юридичній особі належить право на ділову репутацію, то для захисту цього права юридична особа може звернутися до суду із заявою про встановлення факту недостовірності цієї інформації та її спростування, якщо особа, яка поширила недостовірну інформацію, невідома. В такій ситуації юридична особа по суті немає іншого правового механізму захисту права на ділову репутацію.
Ключові слова: дифамаційні спори, способи судового захисту, правовий статус юридичної особи, захист ділової репутації
