Правова позиція
Великої Палати Верховного Суду
згідно з Постановою
від 23 січня 2024 року
у справі № 523/14489/15-ц
Цивільна юрисдикція
Щодо неефективного способу захисту прав за позовом про встановлення юридичного факту у справах про поділ майна подружжя
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі - колишня дружина), ОСОБА_3 (далі - кінцева набувачка) про встановлення факту спільного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю та його поділ, визнання недійсними договору купівлі-продажу та рішення про державну реєстрацію права.
Суд першої інстанції ухвалив рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Апеляційний суд постановив ухвалу, якою залишив без задоволення апеляційну скаргу позивача на рішення суду першої інстанції (у частині якої не було закрите апеляційне провадження) й апеляційну скаргу колишньої дружини на те саме рішення, а останнє залишив без змін.
Суди першої й апеляційної інстанцій виснували на підставі зібраних у справі доказів, що позивач разом з колишньою дружиною спільно проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу та вели у цей час спільне господарство. Обидві квартири, які є предметом поділу між подружжям, набуті ними за спільні кошти. Правочин про відчуження однієї з цих квартир на користь кінцевої набувачки визнали недійсним,оскільки його сторони діяли недобросовісно. Відмовили в частині поділу між подружжям доходу колишньої дружини від здійснення підприємницької діяльності, оскільки позивач не довів залучення власних коштів до цієї діяльності.
ОЦІНКА СУДУ
У справах позовного провадження факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, як і інші юридичні факти, належить до предмета доказування і підлягає встановленню при ухваленні судового рішення, якщо цей факт пов`язаний з будь-якими заявленими позовними вимогами. Суд зобов`язаний встановити наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (стаття 76 ЦПК).
Вимога про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу може бути вирішена в порядку окремого судового непозовного цивільного судочинства, що передбачено розділом IV ЦПК України, у випадку, якщо між сторонами не існує спору. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду вважає, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовної вимоги про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу у справі позовного провадження про поділ майна подружжя є помилковими, у задоволенні позову в цій частині слід відмовити. Обґрунтування позиції суду щодо підтвердження чи спростування факту спільного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу у справах позовного провадження має бути наведено у мотивувальній частині рішення. У ній, зокрема, мають бути зазначені фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
В резолютивній частині рішення у справах позовного провадження суд має зробити висновок про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної з заявлених вимог.
ВИСНОВКИ: вимоги про встановлення юридичного факту не є вимогами, які забезпечують ефективний захист прав у справах про поділ майна подружжя, а лише підставою для вирішення такої справи.
Тому встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу не є належним способом захисту прав подружжя у спорі між ними щодо поділу спільного сумісного майна.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: майнові спори подружжя, фактичні шлюбні відносини, способи судового захисту
