Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 01 серпня 2023 року
у справі № 910/9833/21
Господарська юрисдикція
Щодо предмета доказування у спорі за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про відшкодування шкоди, завданої посадовими особами неплатоспроможного банку
ФАБУЛА СПРАВИ
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Публічне акціонерне товариство "Артем-Банк", Національний банк України про солідарне стягнення 640 591, 50 грн.
Позов обґрунтований тим, що під час здійснення процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства "Артем-Банк" (далі - Банк) встановлено недостатність його майна для покриття вимог кредиторів, що спричинено рішеннями кредитного комітету, до якого входили відповідачі, на підставі яких в подальшому здійснено ряд завідомо збиткових активних операцій, одною з яких є інвестування в цінні папери (іменні дисконтні облігації серії "В") емітента ТОВ "ФК "ЕКСПЕРТ" низької фінансової якості, без проведення належної оцінки ризиків від такого інвестування, на значні суми грошових коштів, що прямо суперечило інтересам Банку та його кредиторів. В результаті таких рішень Банку було завдано збитків на суму 640 591, 50 грн.
Рішенням господарського суду, залишеним без змін постановою апеляційного господарського суду, позов задоволено частково. Стягнуто солідарно з відповідачів заподіяну Банку та його кредиторам шкоду в розмірі 629 153, 28 грн на користь Фонду. В іншій частині позову відмовлено.
ОЦІНКА СУДУ
Спір у справі стосується наявності правових підстав для покладення на відповідачів, як пов`язаних з Банком осіб, в порядку частини п'ятої статті 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" обов`язку з відшкодування завданої Банку шкоди, за наслідками прийняття ними, як членами кредитного комітету, рішення щодо придбання іменних дисконтних облігацій емітента ТОВ "ФК "ЕКСПЕРТ" в кількості 606 штук та 58 штук, яке, на переконання Фонду, було збитковим.
Відповідно до частини п`ятої статті 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (в редакції, чинній на момент звернення з цим позовом до суду) Фонд або уповноважена особа Фонду у разі недостатності майна банку звертається до пов`язаної з банком особи, дії або бездіяльність якої призвели до заподіяння кредиторам та/або банку шкоди, та/або пов`язаної з банком особи, яка внаслідок таких дій або бездіяльності прямо чи опосередковано отримала майнову вигоду, з вимогою про відшкодування шкоди, заподіяної банку. Фонд або уповноважена особа Фонду також має право заявити вимоги до небанківської фінансової установи, якою від фізичних осіб залучені як позики або вклади кошти, що згідно з цим Законом прирівнюються до вкладів. Кошти, стягнуті з пов`язаних із банком осіб як відшкодування шкоди, а також з небанківських фінансових установ, зазначених в абзаці першому цієї частини, включаються до ліквідаційної маси банку. У разі невиконання зазначених вимог Фонд звертається з такими вимогами до суду. Ліквідація неплатоспроможного банку не є підставою для закінчення судового розгляду на підставі поданого Фондом позову до пов`язаної з банком особи та не є підставою для звільнення від відповідальності пов`язаної з банком особи, дії або бездіяльність якої призвели до заподіяння кредиторам та/або банку шкоди, та/або пов`язаної з банком особи, яка внаслідок таких дій або бездіяльності прямо чи опосередковано отримала майнову вигоду.
Діяльність Фонду щодо реалізації майна банку, який ліквідується, має обумовлюватися майновим інтересом вкладників/кредиторів відповідного банку, адже умовою надання Фонду відповідних прав і є першочергове задоволення їх вимог. Тобто, з початком процедури виведення банку з ринку та набуттям Фондом і уповноваженою особою Фонду повноважень органів та посадових осіб неплатоспроможного банку ними набувається обов`язок якнайкраще діяти в інтересах вкладників/кредиторів відповідного банку.
З огляду на обов`язки і повноваження Фонду/уповноваженої особи Фонду в процедурі виведення банку з ринку, з моменту запровадження такої процедури існуючі між клієнтами банку та його керівництвом відносини не припиняються, а відбувається трансформація їх суб`єктного складу (шляхом заміни керівництва на Фонд / уповноважену особу Фонду і виключенням з них самого банку, необхідність захисту інтересів якого втрачається з початком процедури його ліквідації).
Положення норм щодо наявності фідуціарних обов'язків в рівній мірі поширюється, як на пов`язаних з банком осіб під час виконання ними функцій банку щодо його господарської діяльності, так і на Фонд і уповноважених ним осіб, після запровадження процедури ліквідації банком, оскільки саме до Фонду або уповноваженої особи Фонду переходить право здійснювати повноваження органів управління банку.
При цьому, хоч вчинення певних дій Фонду з реалізації майна (майнових прав) банку може відбуватися в межах повноважень органу або уповноважених ним осіб, які прийняли відповідне управлінське рішення, це не виключає необхідності дослідження дотримання Фондом його фідуціарних обов'язків в процесі ліквідації банку.
Отже, Фонд в силу законодавчого визначення суті його діяльності, має бути еталонним управителем банку, його дії та правочини мають бути передбачуваними та зрозумілими (як для кредиторів банку, так і для будь-якої зацікавленої особи) як з точки зору законності, так і з точку зору дотримання інтересів кредиторів.
Перевірка дотримання правомірності всіх чи певних дій Фонду/уповноваженої особи Фонду під час виведення банку з ринку та його ліквідації, виключно за умови, якщо такі пов`язані з банком особи заперечують обставини недостатності майна банку при виведенні його з ринку неправомірними діями Фонду/уповноваженої особи Фонду, є ефективною вимогою таких осіб у межах спору про стягнення шкоди з них.
Інший підхід до цього питання може призвести до зловживань Фонду або уповноваженої ним особи та перекладання на інших осіб (пов'язаних з банком осіб) відповідальності за недостатність майна банку, який ліквідовано. Сам факт виведення банку з ринку не може бути єдиною безумовною підставою для притягнення таких осіб до майнової відповідальності та покладення на них обов'язку відшкодувати незадоволені вимоги кредиторів такого банку.
ВИСНОВКИ: у цій справі (як і у справах, в яких пов`язані з банком особи на підтвердження своїх заперечень доводять належними доказами обставини порушення Фондом своїх фідуціарних обов'язків) до предмету доказування, зокрема, входять обставини правомірної / протиправної поведінки Фонду та уповноважених осіб Фонду (належного виконання вимог Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", порушення ними фідуціарних обов'язків, їх дії, вчинені всупереч інтересам кредиторів банку, тощо).
КЛЮЧОВІ СЛОВА: спори за участю ФГВФО, процедура ліквідації банку, порядок відшкодування шкоди, відповідальність посадових осіб банку
