Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 20 лютого 2024 року
у справі № 160/10310/20[1]
Адміністративна юрисдикція
Щодо необхідності отримання дозволу на спеціальне водокористування підприємством, діяльність якого пов’язана з використанням води та скиданням надлишкових зворотних вод
ФАБУЛА СПРАВИ
ДП «Кривбасшахтозакриття» звернулося до суду з позовом до Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області, в якому просило визнати протиправними та скасувати пункти 1, 2, 3, 4, 5, 6 припису відповідача.
Окружний адміністративний суд рішенням, залишеним без змін постановою апеляційного адміністративного суду, відмовив у задоволенні позову.
ОЦІНКА СУДУ
Спеціальне водокористування включає такі правомочності: а) забір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв; б) використання води; в) скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Тобто водокористування охоплює правомочності, які хоча й пов`язані між собою загальним об`єктом - водою, однак можуть реалізовуватися окремо одна від однієї, залежно від мети й виду діяльності підприємства.
У дозволі на спеціальне водокористування встановлюються ліміт забору води, ліміт використання води та ліміт скидання забруднюючих речовин. Форма дозволу на спеціальне водокористування та заяви для його отримання, а також форма нормативного розрахунку водокористування і водовідведення затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища (наказ Міністерства екології та природних ресурсів України від 23.06.2017 № 234). Водночас водним законодавством не передбачено видачу окремих дозволів спеціального водокористування чи іншого виду дозвільних документів для забору води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв; використання води; скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.
Твердження про те, що суб'єкт господарювання, який не здійснює самостійного забору води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, а тому може здійснювати скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів, без отримання спеціального дозволу на водокористування, суперечить меті охорони та дбайливого ставлення до національного багатства; не відповідає принципу користування або оренди природних ресурсів на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності.
Припущення про те, що спеціальне водокористування є таким виключно у випадках вчинення водокористувачем сукупно всіх правомочностей, зазначених у ч. 1 ст. 48 Водного кодексу України, спростовується й іншими нормами вказаного Кодексу, зокрема ст. 42, якою передбачено, що вторинні водокористувачі (абоненти), які не мають власних водозабірних споруд та отримують воду з водозабірних споруд первинних водокористувачів, можуть здійснювати скидання стічних вод у водні об`єкти на підставі дозволів на спеціальне водокористування. Тобто навіть вторинним водокористувачам, які самостійно здійснюють скидання стічних вод у водні об`єкти, необхідно мати спеціальний дозвіл.
Перед скиданням забруднюючих речовин у водні об`єкти ДП «Кривбасшахтозакриття» повинно розробити нормативи гранично допустимого скидання таких речовин та подати їх органу, уповноваженому видавати дозвіл на спеціальне водокористування, у складі документів, які додаються до заяви для одержання дозволу на спеціальне водокористування.
Крім того, ДП «Кривбасшахтозакриття» має право скидати такі речовини тільки у суворій відповідності з індивідуальним регламентом, погодженим обласною державною адміністрацією.
Ч. 1 ст. 49 Водного кодексу України передбачено право водокористувача на здійснення скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти на платній основі та на підставі дозволу на спеціальне водокористування. Водночас ст. 72 Водного кодексу України встановлює умови реалізації права, передбаченого ч. 1 ст. 49 Водного кодексу України.
Цими умовами є такі: 1) підприємства, установи і організації, які відкачують такі води для запобігання затоплення шахт, кар`єрів та рудників під час видобування корисних копалин, зобов`язані впроваджувати ефективні технології, що забезпечують зниження рівня їх мінералізації перед скиданням у водні об`єкти, а підприємства, установи та організації, що добувають нафту і газ, повертають супутньо-пластові води нафтогазових родовищ до підземних горизонтів; 2) умови скидання цих вод у водні об`єкти та повернення до підземних горизонтів супутньо-пластових вод нафтогазових родовищ встановлюються обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища.
Ст. 74 Водного кодексу України встановлено умови використання накопичувачів промислових забруднених стічних вод та технологічні водойми. Зокрема, підприємства, установи і організації, що мають накопичувачі промислових забруднених стічних чи шахтних, кар`єрних, рудникових вод, зобов'язані: 1) впроваджувати ефективні технології для їх знешкодження і утилізації; 2) здійснювати рекультивацію земель, зайнятих цими накопичувачами. Крім того, передбачено, що скидання цих вод у поверхневі водні об`єкти здійснюється згідно з індивідуальним регламентом.
Індивідуальний регламент - це документ, який на договірній основі розробляється спеціальними науково-дослідними установами, погоджується обласними, Київською чи Севастопольською міськими держадміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища та містить сукупність вимог щодо періодичності, тривалості і витрат скидання промислових забруднених стічних, шахтних, кар`єрних, рудникових вод з накопичувачів у поверхневий водний об'єкт.
Тобто індивідуальний регламент, на відміну від дозволу на спеціальне водокористування, не є дозвільним документом та не наділяє водокористувачів правомочностями на здійснення скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти.
ВИСНОВКИ: діяльність підприємства, пов`язана з акумуляцією надлишків зворотних вод та їх скиданням, є водокористуванням, що не належить до загального виду водокористування, не охоплюється винятками, передбаченими ч. 3 ст. 48 Водного кодексу України. На цю діяльність поширюються вимоги, передбачені для спеціального водокористування, а на її суб`єкта - вимоги, що висуваються до суб'єкта спеціального водокористувача.
Спеціальне водокористування є платним та здійснюється тільки на підставі дозволу на спеціальне водокористування, а тому підприємство як спеціальний водокористувач зобов'язане здійснювати діяльність із використання води та скидання зворотних вод тільки на підставі дозволу на спеціальне водокористування та відповідно до лімітів, установлених вказаним документом.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: порядок використання природних ресурсів, порушення екологічного законодавства, умови водокористування
