Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 20 жовтня 2025 року
у справі № 320/39008/23
Адміністративна юрисдикція
Щодо визначення початку перебігу строку для звернення прокурора до суду у справах про користування надрами
Фабула справи: прокурор в інтересах держави звернувся до суду з позовом до Державної служби геології та надр України, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ Голови Державної служби геології та надр України у частині надання Товариству з обмеженою відповідальністю «Карпатнадра» спеціального дозволу на користування надрами;
- визнати недійсним спеціальний дозвіл на користування надрами, виданий Держгеонадра ТОВ «Карпатнадра».
Окружний адміністративний суд ухвалою, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду, позов Прокурора залишив без розгляду.
Мотивація касаційної скарги: прокурор вважає, що суди дійшли передчасних висновків щодо пропуску строку звернення до адміністративного суду та неповажності наведених підстав для його поновлення, не врахували, що підстави для подання позову виникли лише після отримання Офісом Генерального прокурора листа Держгеонадр, яким уперше надано матеріали, що свідчили про порушення інтересів держави у сфері користування надрами.
Правова позиція Верховного Суду: тлумачення норм ст.ст. 122, 123 КАС України у справах щодо захисту публічних інтересів повинно здійснюватися також з урахуванням вимоги процесуального закону стосовно забезпечення адміністративними судами ефективного судового захисту, а також принципу пропорційності, оскільки формальне застосування процесуальних строків без з'ясування суті спірних правовідносин може призвести до легалізації триваючого порушення всупереч інтересам необмеженої кількості осіб.
У таких спорах застосування судом процесуальних норм має забезпечувати баланс між принципом правової визначеності та необхідністю гарантувати реальний і ефективний захист суспільно значущих інтересів, що узгоджується із завданнями адміністративного судочинства (ст. 2 КАС України).
Суб`єкт владних повноважень, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, зобов'язаний діяти виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України. Із цього слідує обов`язок суб`єкта владних повноважень підтвердити законність власних рішень, дій чи бездіяльності, а не уникати судового контролю.
Тому суб'єкту владних повноважень (на відміну від суб'єкта приватного права), який виступає відповідачем в адміністративній справі за позовом прокурора, поданим відповідно до ст.131-1 Конституції України, недостатньо обмежуватися лише посиланням на пропуск прокурором строку звернення до адміністративного суду без належного підтвердження законності власних рішень, дій чи бездіяльності.
Початок перебігу строку для звернення прокурора до суду слід пов'язувати з моментом, коли він об`єктивно отримав достатні матеріали, що підтверджують ознаки протиправності рішення суб'єкта владних повноважень.
Таке тлумачення відповідає конституційній функції прокуратури (ст. 131-1 Конституції України), положенням ст. 23 Закону № 1697-VII, принципу доступу до правосуддя та гарантує ефективність захисту публічного інтересу у справах, пов'язаних, зокрема з використанням природних ресурсів та охороною довкілля.
Натомість ототожнення умови початку обрахунку процесуального строку для різних правовідносин («з дня виникнення підстав» як «з дня прийняття суб'єктом владних повноважень оскаржуваного рішення») без урахування факту об'єктивної можливості отримати прокурором достатньої інформації, особливостей відповідних публічно-правових відносин та характеру порушеного публічного інтересу, буде невмотивованим.
Висновки: прокурор не є суб'єктом правовідносин у сфері користування надрами та не володіє постійним доступом до інформації про всі рішення Держгеонадр та пов'язані рішення інших суб`єктів, а отже, не може вважатися таким, що автоматично знає про особливості кожного виданого спеціального дозволу чи його продовження тощо.
Фактична обізнаність Прокурора про наявність підстав для звернення до адміністративного суду виникає лише тоді, коли внаслідок реалізації своїх повноважень, визначених законом, він отримує достатню сукупність даних, які дозволяють ідентифікувати порушення публічного інтересу і підтвердити його документально.
Ключові слова: доступ до судочинства, обрахунок процесуального строку, правомірність користування надрами
