Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 06 червня 2025 року
у справі № 400/2062/23
Адміністративна юрисдикція
Щодо наслідків відсутності інспектора під час здійснення інструментально-лабораторних вимірювань
Фабула справи: Державна екологічна інспекція звернулася до адміністративного суду з позовом до ТОВ "Рибоконсервний завод "Південний", в якому просила:
- зупинити (заборонити) діяльність ТОВ "Рибоконсервний завод "Південний" в частині використання джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря:
- виконання усіх вимог дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.
Рішенням окружного адміністративного суду позов задоволено частково.
Постановою апеляційного адміністративного суду скасовано рішення окружного адміністративного суду і ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову.
Мотивація касаційної скарги: Інспекція вважає необґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції про те, що наявні в матеріалах справи докази достеменно свідчать про належне усунення ТОВ "РКЗ "Південний" встановлених порушень та вказують на вжиття останнім заходів на виконання припису.
На думку позивача, факт усунення порушення (наднормативного викиду) може бути підтверджений даними інструментально-лабораторних вимірювань, проведених уповноваженими територіальними і міжрегіональними територіальними органами Держекоінспекції або лабораторіями суб`єкта господарювання та інших акредитованих на проведення відповідних вимірювань, у присутності державного інспектора (за згодою).
Таким чином, оскільки державний інспектор не був присутнім при проведенні ТОВ "РКЗ "Південний" та акредитованою установою інструментально-лабораторних вимірювань, то в порушення п. 3.12 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря" затвердженої Наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 28 квітня 2020 року №277 (далі - Методика №277) достовірні докази на усунення перевищення дозволених обсягів забруднюючих речовин в атмосферне повітря відсутні.
Правова позиція Верховного Суду: Методика № 277 є підзаконним нормативно-правовим актом, який визначає порядок розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі внаслідок наднормативних викидів.
Абз. 1 п. 3.12 Методики № 277 встановлено, що факт усунення порушення (наднормативного викиду) може бути підтверджений даними інструментально-лабораторних вимірювань, проведених уповноваженими територіальними і міжрегіональними територіальними органами Держекоінспекції або лабораторіями суб`єкта господарювання та інших акредитованих на проведення відповідних вимірювань, у присутності державного інспектора (за згодою) у разі перевищення затверджених нормативів викидів.
Аналізуючи зміст абз. 1 п. 3.12 Методики № 277, колегія суддів зазначає, що такі положення не містять імперативної вимоги щодо обов`язкової присутності державного інспектора під час здійснення інструментально-лабораторних вимірювань з метою підтвердження факту усунення порушення у вигляді наднормативного викиду. Навпаки, конструкція цієї норми чітко вказує на можливість такої присутності лише «за згодою», що свідчить про рекомендаційний, а не обов`язковий характер участі представника контролюючого органу в зазначених заходах.
Висновки: сам по собі факт відсутності інспектора під час здійснення інструментально-лабораторних вимірювань не може бути підставою для визнання необ`єктивними їх результатів, які надані суб`єктом господарювання як доказ належного усунення порушень, зафіксованих під час перевірки. Відсутність інспектора не нівелює доказового значення таких результатів, якщо вони відповідають установленим вимогам до форми, змісту та здійснені уповноваженим суб'єктом, який має відповідну акредитацію. Відтак, результати вимірювань, отримані без участі інспектора, не можуть автоматично визнаватися недостовірними.
Ключові слова: екологічні правопорушення, забруднення атмосферного повітря, формування доказової бази
