Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 08 січня 2025 року
у справі № 400/10642/23
Адміністративна юрисдикція
Щодо протиправної бездіяльності місцевої ради стосовно невиконання затвердженої нею цільової програми поводження з побутовими відходами
ФАБУЛА СПРАВИ
Прокурор в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції звернувся до окружного адміністративного суду з позовом до Миколаївської міської ради, треті особи без самостійних вимог на предмет спору: Виконавчий комітет Миколаївської міської ради, Департамент Житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради, Комунальне підприємство "Миколаївкомунтранс", в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Миколаївської міської ради, що полягає у невиконанні Міської цільової програми поводження з побутовими відходами, затвердженої рішенням Миколаївської міської ради від 20.12.2019 №56/66, в частині невжиття заходів до будівництва лінії сортування твердих побутових відходів (далі - ТПВ) на існуючому полігоні ТПВ, розроблення проекту рекультивації кожної черги існуючого полігона побутових відходів, розроблення проекту будівництва нового полігону ТПВ;
- зобов'язати Миколаївську міську раду вчинити дії до забезпечення будівництва лінії сортування твердих побутових відходів на існуючому полігоні ТПВ, розроблення проекту рекультивації кожної черги існуючого полігона побутових відходів, розроблення проекту будівництва нового полігону ТПВ.
Рішенням окружного адміністративного суду відмовлено в задоволенні позову.
Постановою апеляційного адміністративного суду рішення окружного адміністративного суду скасовано і прийнято нову постанову про задоволення позовних вимог заступника керівника Окружної прокуратури міста Миколаєва.
ОЦІНКА СУДУ
У цій справі прокурор обґрунтовує бездіяльність відповідача тим, що він не вживав заходів до реалізації Міської цільової програми поводження з побутовими відходами на 2020-2022 роки, а кошти на впровадження таких заходів, як будівництво лінії сортування твердих побутових відходів на існуючому полігоні ТПВ, розроблення проекту рекультивації кожної черги існуючого полігону побутових відходів та розроблення проекту будівництва нового полігону ТПВ не виділялись.
Відповідно до статті 50 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» екологічна безпека є такий стан навколишнього природного середовища, при якому забезпечується попередження погіршення екологічної обстановки та виникнення небезпеки для здоров'я людей.
Метою Міської цільової програми поводження з побутовими відходами на 2020-2022 роки було створення умов, що сприятимуть забезпеченню повного збирання, сортування, перевезення, утилізації, знешкодження та захоронення побутових відходів і обмеження їх шкідливого впливу на навколишнє природне середовище та здоров'я людей, зменшення негативного впливу полігону по захороненню ТПВ на навколишнє природне середовище.
При формуванні нормативного розуміння місцевих програм з благоустрою населених пунктів малося на увазі, що це буде комплекс завдань і заходів, спрямованих на розв'язання найважливіших проблем у сфері благоустрою населених пунктів. Вказане дає підстави для висновку, що вказаний комплекс заходів є обов'язковим для виконання, інакше не буде досягнуто мети, задля якої відповідну програму прийнято.
Вказана Програма затверджена рішенням міської ради, а відповідно до статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Аналіз наведених нормативно-правових актів у взаємозв'язку зі змістом Міської цільової програми поводження з побутовими відходами на 2020-2022 роки свідчить про те, що обов'язок щодо реалізації державної політики у сфері поводження з відходами покладено на місцеві ради та їх виконавчі органи, які в період дії вказаної Програми повинні були вжити всі необхідні заходи для реалізації будівництва лінії сортування твердих побутових відходів на існуючому полігоні ТПВ, розроблення проекту рекультивації кожної черги існуючого полігону побутових відходів та розроблення проекту будівництва нового полігону ТПВ.
Проте під час дії вказаної Програми визначені заходи не проводилися.
Сам факт невиконання відповідачем заходів Програми до завершення 2022 року не виключає необхідність виконання таких заходів та не усуває наявність потенційних загроз екологічній безпеці, які пов`язані із функціонуванням вказаного полігону ТПВ.
ВИСНОВКИ: відповідно до статті 15 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» саме місцеві ради зобов`язані забезпечити фінансування заходів Програми, а тому відсутність таких видатків якраз і є доказом протиправної бездіяльності відповідача в частині, що стосується забезпечення виконання заходів Програми відносно існуючого полігону ТПВ.
Отже, є законними висновки суду апеляційної інстанції про обґрунтованість позовних вимог щодо наявності протиправної бездіяльності міської ради щодо невиконання Міської цільової програми поводження з побутовими відходами на 2020-2022 роки, затвердженої рішенням міської ради.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: спори за участю місцевих рад, порушення екологічного законодавства, невиконання місцевих програм
