Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 19 червня 2024 року
у справі № 560/4161/18
Адміністративна юрисдикція
Щодо обліку та сплати єдиного внеску фізичними особами-підприємцями з ознакою провадження незалежної професійної діяльності
ФАБУЛА СПРАВИ
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Головного управління ДФС (далі - Управління), в якому просила визнати протиправною та скасувати вимогу Управління про сплату боргу (недоїмки).
Окружний адміністративний суд рішенням, залишеним без змін постановою апеляційного адміністративного суду, позов задовольнив.
ОЦІНКА СУДУ
Відповідно до пунктів 178.1, 178.2 статті 178 ПК України, особи, які мають намір здійснювати незалежну професійну діяльність, зобов'язані стати на облік у контролюючих органах за місцем свого постійного проживання як самозайняті особи та отримати довідку про взяття на облік згідно із статтею 65 цього Кодексу. Доходи громадян, отримані протягом календарного року від провадження незалежної професійної діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.
Разом з тим, відповідно до положень частини 4 пункту 6.7 Розділу VI Порядку обліків платників податків та зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №1588 09.12.2011, якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та при цьому така особа провадить незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковується у контролюючих органах як фізична особа - підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464-VI, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Пунктом 2 частини першої статті 1 Закону №2464-VI визначено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Пунктами 4, 5 частини 1 статті 4 Закону №2464-VI встановлено, що платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та особи, які провадять незалежну професійну діяльність а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.
ВИСНОВКИ: законодавець розмежовує фізичних осіб-підприємців, та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, при цьому порядок обліку та сплати єдиного внеску фізичними особами-підприємцями з ознакою провадження незалежної професійної діяльності Законом №2464 не передбачений.
Ураховуючи встановлені судами обставини, зокрема, що позивач є фізичною особою-підприємцем, який знаходиться на спрощеній системі оподаткування, займається незалежною професійною діяльністю, веде єдиний податковий облік та сплату податків саме як фізична особа-підприємець із зареєстрованими видами діяльності, сплачує єдиний соціальний внесок як фізична особа-підприємець, колегія суддів вважає правильним висновок судів попередніх інстанцій про безпідставність визначення позивачу вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного соціального внеску.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: ЄСВ, оподаткування незалежної професійної діяльності, платники єдиного внеску
