Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 27 червня 2024 року
у справі № 359/157/22
Кримінальна юрисдикція
Щодо правомірності відновлення досудового розслідування після повідомлення підозрюваних та їх захисників про завершення досудового розслідування
Фабула справи: ухвалою суду першої інстанції кримінальне провадження стосовно ОСОБА_7 та ОСОБА_8, обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК, закрито на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку із закінченням після повідомлення особам про підозру строку досудового розслідування, визначеного ст. 219 КПК України.
Ухвалою апеляційного суду ухвалу суду першої інстанції щодо ОСОБА_7 та ОСОБА_8 залишено без змін.
Мотивація касаційної скарги: прокурор вважає, що суди дійшли необґрунтованого висновку про наявність підстави, передбаченої п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, для закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_7 та ОСОБА_8. Також зазначає, що кінцевим моментом строку досудового розслідування є його закінчення, яке згідно зі ст. 219 КПК України пов`язується з направленням обвинувального акту до суду, а тому проведене прокурором відновлення досудового розслідування та повідомлення ОСОБА_7 і ОСОБА_8 про зміну раніше повідомленої підозри здійснені відповідно до вимог кримінального процесуального закону.
Правова позиція Верховного Суду: згідно з п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 КПК України, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров'я особи.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України досудове розслідування починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Отже, закон пов`язує закінчення досудового розслідування з постановленням процесуального рішення - постанови про закриття кримінального провадження або вчиненням комплексу процесуальних дій, пов'язаних з направленням до суду обвинувального акту чи відповідного клопотання. У Параграфі 1 Глави 24 КПК України розкриваються відповідні форми закінчення досудового розслідування.
За загальним правилом, слідчі (розшукові) дії, негласні слідчі (розшукові) дії можуть проводитися лише в розпочатому кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, та не можуть проводитися після закінчення строків досудового розслідування. Будь-які слідчі (розшукові) дії, проведені з порушенням цього правила, є недійсними, а встановлені внаслідок них докази - недопустимими (ч. 3 ст. 214, ч. 8 ст. 223, ст. 219 КПК України).
Окрім того, закон містить поняття «завершення» як проміжний етап досудового розслідування. Досудове розслідування, яке має наслідком звернення до суду з обвинувальним актом або з клопотанням про застосування примусових заходів, має три ключові віхи: початок - визначається внесенням відомостей до ЄРДР; завершення - пов`язується з фактом відкриття матеріалів досудового розслідування підозрюваному, його захиснику, законному представнику, захиснику особи та іншим особам відповідно до положень ст. 290 КПК України; закінчення - фіксується направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру. Тобто, кінцевим моментом строку досудового розслідування є його закінчення, як це передбачено у ст. 219 КПК України, та не має точок дотику із завершенням досудового розслідування. До цього слід додати, що законодавчі обмеження на проведення слідчих (розшукових) дій «прив'язані» саме до закінчення, а не до завершення досудового розслідування.
Висновки: відновлення досудового розслідування після повідомлення підозрюваних та їх захисників про завершення досудового розслідування і надання доступу до його матеріалів до завершення виконання вимог ст. 290 КПК України та складання і направлення до суду обвинувального акту, проведене у межах строку досудового розслідування, не вказує на порушення вимог кримінального процесуального закону, зокрема в частині приписів ст.ст. 117, 290 і 294 КПК України.
Ключові слова: обчислення строку досудового розслідування, незаконне переправлення осіб через державний кордон, порядок досудового розслідування