Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 25 липня 2019 року
у справі № 916/144/18
Господарська юрисдикція
Щодо закриття провадження у справі згідно з п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України у випадках, коли предмет спору припинив своє існування після ухвалення судом першої інстанції рішення у справі
ФАБУЛА СПРАВИ
Національний Банк України звернувся до господарського суду з позовом до ПАТ "Імексбанк", ТОВ "Нова-Хвиля" та ТОВ "Шевченківський Девелопмент" про визнання недійсними договору управління нерухомим майном, що був укладений між ПАТ "Імексбанк" та ТОВ "Нова-Хвиля", та договору оренди, що був укладений між ТОВ "Нова-Хвиля" та ТОВ "Шевченківський Девелопмент".
Рішенням господарського суду позов Національного банку України задоволено частково.
Постановою апеляційного господарського суду рішення господарського суду скасовано частково. Позов Національного банку України задоволено.
ОЦІНКА СУДУ
Пунктом 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.
Предмет спору - це об`єкт спірних правовідносин, щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Згідно статті 278 ГПК України, судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку із залишенням позову без розгляду або закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав передбачених статтями 226 та 231 цього Кодексу.
ВИСНОВКИ: суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про наявність правових підстав для задоволення позову в частині вимог про визнання недійсним договору оренди, з урахуванням тієї обставини, що на момент розгляду апеляційним судом справи, постановою Верховного Суду визнано недійсним договір оренди, зважаючи на вимоги ст.ст. 231, 278 ГПК України, апеляційному суду слід було скасувати судове рішення першої інстанції в частині позовних вимог про визнання недійсним договору оренди та закрити провадження у справі у цій частині, що не зробив суд апеляційної інстанції.
Враховуючи, що зазначений договір оренди визнано недійсним у судовому порядку, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що в зазначеній частині позову відсутній предмету спору, що є підставою для закриття провадження у справі в цій частині позову, згідно з пунктом 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: підстави закриття провадження, наслідки відсутності предмета спору, підстави припинення судового провадження
