Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Ухвалою
від 10 червня 2024 року
у справі № 910/12777/23
Господарська юрисдикція
Щодо обставини, яка не може бути визнана підставою, на яку поширюється дія положення пп. "в" п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України
ФАБУЛА СПРАВИ
Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНА - ЕНЕРГОВАТ" звернулося до господарського суду з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Державного підприємства "Гарантований покупець"; Державної казначейської служби України, про стягнення 178 965,56 грн.
Рішенням господарського суду в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНА - ЕНЕРГОВАТ" відмовлено повністю.
Постановою апеляційного господарського суду рішення змінено шляхом викладення мотивувальної частини в редакції даної постанови; у решті рішення суду першої інстанції залишено без змін,.
ОЦІНКА СУДУ
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Згідно із частиною 5 статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Щодо "виняткового значення" справи, то в цьому випадку оцінка судом такої "винятковості" може бути зроблена виключно на підставі дослідження мотивів, відповідно до яких сам учасник справи вважає її такою, що має для нього виняткове значення. Винятковість значення справи для учасника справи можна оцінити тільки з урахуванням особистої оцінки справи таким учасником. Отже, особа, яка подає касаційну скаргу, має обґрунтувати наявність відповідних обставин у касаційній скарзі.
Визначені підпунктами “а” - “г” пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України випадки, є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, оскільки в іншому випадку принцип ?правової визначеності? буде порушено.
ВИСНОВКИ: саме власне твердження скаржника про те, що справа має виняткове значення для скаржника не може бути визнано судом автоматичною підставою, на яку поширюється дія положення підпункту "в" пункту 2 частини статті 287 ГПК України.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: предмет касаційного оскарження, оскарження ухвал суду, право на перегляд судових рішень
