Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 09 жовтня 2024 року
у справі № 453/1515/22
Цивільна юрисдикція
Щодо необхідності розмежування згоди батьків на визначення місця проживання дитини з одним із них та згоди одного з батьків на реєстрацію місця проживання дитини в певному житлі
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2, третя особа - орган опіки та піклування міської ради, про відібрання дитини від матері та повернення її за попереднім місцем проживання.
Рішенням суду першої інстанції позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Постановою апеляційного суду рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні його позовних вимог до ОСОБА_2.
ОЦІНКА СУДУ
Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї (частина восьма статті 7 СК України).
Місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків (частина перша статті 160 СК України).
Задекларованим або зареєстрованим місцем проживання (перебування) дитини віком до 10 років є задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) її батьків або інших законних представників чи одного з них, з яким проживає дитина, за згодою іншого з батьків або законних представників (частина третя статті 5 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні»).
ВИСНОВКИ: слід розмежовувати згоду батьків на визначення місця проживання дитини з одним із них та згоду одного з батьків на реєстрацію місця проживання дитини в певному житлі, які по своїй суті різними правовими конструкціями.
Мати надала згоду на реєстрацію місця проживання сина разом із батьком, що не свідчить про визначення місця проживання дитини з одним із них у розумінні частини першої статті 160 СК України.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: порядок визначення походження дитини, захист прав батьків, захист прав дитини
