Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 13 лютого 2019 року
у справі № 334/917/17(2-а/334/267/17)
Адміністративна юрисдикція
Щодо права особи якій призначена пільгова пенсія за віком згідно із ст. 13 Закону "Про пенсійне забезпечення", права на призначення пенсії за віком на загальних підставах (після досягнення пенсійного віку) відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управління ПФУ, в якому просив:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в призначенні позивачу пенсії за віком відповідно до частини другої статті 40 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-ІV) із застосуванням показника середньої заробітної зарплати працівників, зайнятих в галузях економіки України за три останні роки, що передують року звернення з заявою про призначення пенсії за віком (2014-2016 роки);
- зобов'язати відповідача призначити позивачу пенсію за віком на загальних підставах з 27 січня 2017 року, відповідно до частини другої статті 40 Закону № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної зарплати працівників, зайнятих в галузях економіки України за три останні роки, що передують року звернення з заявою про призначення пенсії за віком (2014-2016 роки), провести перерахунок та виплатити різницю між фактично отриманою та призначеною пенсією.
Суд першої інстанції адміністративний позов задовольнив.
Апеляційний адміністративний суд постановою рішення суду першої інстанції скасував; ухвалив нову постанову - про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1.
ОЦІНКА СУДУ
Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 1058-ІV за рахунок коштів ПФУ в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно з приписами частини другої статті 40 Закону № 1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Частиною третьою статті 45 Закону № 1058-IV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Отже, частина третя статті 45 Закону № 1058-IV говорить про порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-IV.
ВИСНОВКИ: у цій справі суди встановили, що ОСОБА_1 була призначена пенсія відповідно до Закону № 1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону № 1058-IV позивач звернувся вперше. Після призначення пенсії за вислугу років він продовжував працювати та сплачував у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. В аспекті наведеного нормативного регулювання та встановлених обставин справи колегія суддів дійшла висновку, що суд апеляційної інстанцій неправильно застосував норми матеріального права та хибно оцінив фактичні обставини, внаслідок чого дійшов правових висновків, які не можна визнати законними і обґрунтованими.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: порядок призначення пенсії, умови зміни пенсії, право на пенсійне забезпечення
