Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 15 листопада 2024 року
у справі № 910/21039/20
Господарська юрисдикція
Щодо недопустимості повторної участі судді (суддів) у розгляді справи (в тому числі в її новому розгляді) після задоволення заяви про відвід (самовідвід) судді (суддів)
ФАБУЛА СПРАВИ
ТОВ "Центрагробуд" звернулося до господарського суду з позовом до ПрАТ "Укрсвітло" про визнання недійсним договору та зобов'язання повернути майно.
Суди розглядали справу неодноразово. Рішенням господарського суду позов задоволено в зв`язку з обґрунтованістю позовних вимог.
Ухвалою апеляційного господарського суду заяву судді про самовідвід у справі № 910/21039/20 задоволено. Матеріали справи № 910/21039/21 передано для визначення складу судової колегії автоматизованою системою відповідно до положень статті 32 ГПК України.
За результатами нового апеляційного розгляду постановою апеляційного господарського суду рішення господарського суду та додаткове рішення господарського суду скасовані та ухвалено нове рішення - про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.
ОЦІНКА СУДУ
Відповідно до частини 2 статті 8 Закону "Про судоустрій і статус суддів" суддя розглядає справи, одержані згідно з порядком розподілу судових справ, установленим відповідно до закону.
Недопустимість участі судді, зокрема повторної, в розгляді справи передбачено нормами статей 35, 36 ГПК України.
Так, відповідно до пункту 5 частини 1 статті 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно із закріпленим у статті 39 ГПК України порядком вирішення заявленого відводу та самовідводу судді (суддів) зазначене питання вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість, постановляючи ухвалу за результатами вирішення заяви про відвід.
Водночас наслідки відводу суду (судді) передбачено статтею 40 ГПК України, відповідно до частини 2 якої в разі задоволення заяви про відвід одному або декільком суддям, які розглядають справу колегіально, справа розглядається в тому самому суді таким самим складом колегії суддів із заміною відведеного судді або суддів, або іншим складом суддів, який визначається у порядку, встановленому статтею 32 цього Кодексу.
Зіі змісту положень частини 2 статті 40 ГПК України вбачається, що після задоволення заяви про відвід одному або декільком суддям колегії, яка розглядає справу, подальший, в тому числі новий розгляд справи, має здійснюватися іншим складом колегії суддів, який визначається у порядку, встановленому статтею 32 цього Кодексу, що виключає можливість участі у новому розгляді справи відведеного судді або суддів, які попередньо вже вибули зі складу колегії суддів у зв`язку з їх заміною іншим суддею (суддями).
Таким чином, виходячи із системного аналізу змісту норм статей 32, 35, 36, 39, 40 ГПК України та частини 5 статті 15 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", після задоволення заяви про відвід (самовідвід) судді чи колегії суддів у певній справі відповідний суддя чи судді, які були у складі відведеної колегії суддів, не можуть брати подальшу участь у розгляді такої справи (в тому числі в її новому розгляді) та не повинні брати участь при її розподілі (перерозподілі) автоматизованою системою.
ВИСНОВКИ: виходячи із системного аналізу змісту положень 32, 35, 36, 39, 40 ГПК України та частини 5 статті 15 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", суддя (судді) після задоволення заяви про відвід (самовідвід) судді (суддів) у певній справі не може брати подальшу участь у розгляді такої справи (в тому числі при її новому розгляді), незважаючи на відсутність включення такої підстави до переліку випадків недопустимості повторної участі судді в розгляді справи, передбаченого статтею 36 ГПК України, оскільки така повторна участь раніше відведеного судді (суддів) свідчитиме про вирішення справи неповноважним складом суду, неминучим процесуальним наслідком чого згідно з пунктом 1 частини 1 статті 310 цього Кодексу є обов`язкове скасування судового рішення із направленням справи на новий розгляд до відповідного суду (першої або апеляційної інстанції), який допустив відповідне процесуальне порушення.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: підстави скасування судових рішень, повноважний склад суду, вимоги до складу суду, принцип безсторонності суду, принципи поведінки суддів
