Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 05 січня 2026 року
у справі № 500/3360/23
Адміністративна юрисдикція
Щодо підстави для скасування судового рішення з підстави, передбаченої п. 3 ч. 3 ст. 353 КАС України
Фабула справи: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції, у якому просив визнати незаконним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.
Рішенням окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою апеляційного адміністративного суду, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено повністю.
Мотивація касаційної скарги: ОСОБА_1, оскаржуючи постанову суду апеляційної інстанції з підстави, передбаченої п. 3 ч. 3 ст. 353 КАС України, не заперечуючи факту обізнаності про дату розгляду справи апеляційним судом, указує на направлення апеляційним судом повістки не у спосіб, що визначений законом.
Правова позиція Верховного Суду: п. 3 ч. 3 ст. 353 КАС України визначено, що порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто адміністративними судами за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.
З наведеної норми слідує, якщо суд першої або апеляційної інстанції розглянув справу без участі учасника справи і цей учасник не повідомлений про дату, час і місце судового засідання, і саме на такі обставини посилається у своїй касаційній скарзі, таке порушення є безумовною підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд до суду тієї інстанції, який допустив таке порушення норм процесуального права.
Указана підстава спрямована на захист права особи на справедливий судовий розгляд та участь у ньому всіх учасників процесу.
Висновки: аналіз п. 3 ч. 3 ст. 353 КАС України дає підстави вважати, що фактично процесуальний закон виходить не з формального підходу, яким саме чином повідомлено учасника справи про розгляд справи, а з реальності повідомлення. Тобто, підставою для скасування судового рішення з підстави, передбаченої п. 3 ч. 3 ст. 353 КАС України, є саме необізнаність учасника справи про дату, час і місце судового засідання.
Ключові слова: порушення процесуальних норм, право на участь у судовому засіданні, недоліки судових рішень
