Правова позиція
Великої Палати Верховного Суду
згідно з Постановою
від 07 листопада 2024 року
у справі № 990/124/24
Адміністративна юрисдикція
Щодо необгрунтованості рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України як підстави для його скасування
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернулася до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з адміністративним позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС), у якому просила визнати протиправним та скасувати рішення ВККС про відмову у внесенні рекомендації до Вищої ради правосуддя про призначення ОСОБА_1 на посаду судді.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду рішенням позов задовольнив.
ОЦІНКА СУДУ
Одним із завдань адміністративного судочинства є перевірка реалізації суб'єктами владних повноважень їхніх дискреційних повноважень, зокрема за критеріями обґрунтованості, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
При цьому вимога щодо обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень означає, що таке рішення повинне прийматися з урахуванням усіх обставин, що мають значення для його прийняття. Цей критерій відображає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так й інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього суб`єкт владних повноважень має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад документи, пояснення осіб, висновки експертів тощо. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків. Несприятливе для особи рішення повинне бути вмотивованим.
Ураховуючи наведене вище, Велика Палата Верховного Суду констатує передчасність висновків, що містяться в оспорюваному рішенні, оскільки:
- сам факт придбання ОСОБА_1 квартири за ціною, нижчою від ринкової, не є правопорушенням і не вказує на недоброчесність кандидата на посаду судді за відсутності (ненаведення в рішенні ВККС) фактичних даних, які б свідчили про вчинення протиправних дій особи, які можна було б трактувати як нечесність та невідповідність рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім`ї задекларованим доходам, або про наміри приховати дійсну вартість майна з інших підстав;
- висновки ВККС про наявність обґрунтованого сумніву в чесності ОСОБА_1, а також відповідності рівня її життя або членів її сім'ї задекларованим доходам мають бути обґрунтовані ВККС у її рішенні та основуватись не на особистих припущеннях членів Комісії, а на дослідженні фактичних даних, які, поза сумнівом, спростовують доводи особи або вказують на їх суперечність або алогічність (беззмістовність);
- оскаржуване рішення ВККС безпосередньо зачіпає право ОСОБА_1 на повагу до приватного життя в аспекті обмеження доступу до обраної професії, гарантоване статтею 8 Конвенції, з огляду на негативні репутаційні наслідки, спричинені визнанням її недоброчесною з наведених в оскаржуваному рішенні мотивів.
ВИСНОВКИ: оскаржуване рішення ВККС не відповідає критеріям обґрунтованості, визначеним статтею 2 КАС України, що є самостійною та достатньою підставою для визнання його протиправним і скасування.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: оскарження рішень ВККС, процедура добору суддів, вимоги до рішень ВККС
