Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 26 листопада 2024 року
у справі № 482/2230/18
Кримінальна юрисдикція
Щодо правомірності звільнення особи від кримінальної відповідальності без розгляду поданого клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру щодо такої особи
Фабула справи: суд першої інстанції ухвалою задовольнив клопотання прокурора та звільнив ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності за вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, на підставі ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності. Також постановив кримінальне провадження щодо ОСОБА_8 на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України закрити.
До того ж прокурором було подане клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру щодо ОСОБА_8.
Апеляційний суд рішення суду першої інстанції скасував та постановив ухвалу про закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_8 на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України. Цим же рішенням відмовив у задоволенні клопотання прокурора про застосування до ОСОБА_8 примусових заходів медичного характеру.
Мотивація касаційної скарги: прокурор стверджує, що ухвала апеляційного суду не відповідає приписам ст. 419 КПК України, адже цей суд не перевірив викладених у скарзі доводів про те, що ОСОБА_8 вчинив суспільно небезпечне діяння в стані неосудності, не є суб'єктом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, а тому до нього не може бути застосовано ст. 49 КК України, яка є підставою звільнення його від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків, тож цей суд постановив рішення, що не відповідає вимогам ст.ст. 370, 419 КПК України.
Правова позиція Верховного Суду: осудність є однією із загальних ознак суб'єкта злочину, юридичною підставою вини та кримінальної відповідальності. Виходячи з передбачених ст. 19 КК України критеріїв, відповідний стан особи характеризується здатністю усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними.
Неосудна особа позбавлена такої здатності унаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. Особа, що вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності, не підлягає кримінальній відповідальності, а може бути піддана за рішенням суду примусовим заходам медичного характеру.
Визначальним для суду під час розгляду клопотання про застосування заходів медичного характеру має бути встановлення осудності особи як обов'язкової ознаки суб'єкта кримінального правопорушення, що не було встановлено у цьому кримінальному провадженні.
Ч. 2 ст. 512 КПК України визначено, що судовий розгляд справ цієї категорії завершується постановленням ухвали про застосування примусових заходів медичного характеру або про відмову в їх застосуванні. Однак суд першої інстанції взагалі не прийняв рішення щодо клопотання прокурора про застосування до ОСОБА_8 примусових заходів медичного характеру.
Варто зазначити, що за вимогами чинного законодавства закриття кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру можливе лише у випадках, передбачених ч.ч. 4 і 5 ст. 513 КПК України, якщо особа видужала або якщо внаслідок змін у стані її здоров`я відпала потреба в застосуванні цих заходів. Крім того, згідно з ч. 3 ст. 513 КПК України суд постановляє ухвалу про відмову в застосуванні примусових заходів медичного характеру та закриває провадження лише коли встановить, що суспільно небезпечне діяння не було вчинено або вчинено іншою особою, а також якщо не доведено, що ця особа вчинила суспільно небезпечне діяння.
Висновки: суд закривши кримінальне провадження у зв’язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності не дотримався вимог ст.ст. 512-513 КПК України, оскільки взагалі не розглянув клопотання прокурора про застосування примусових заходів медичного характеру щодо обвинуваченого і, як результат, не встановив необхідності їх застосування.
Ключові слова: умови закриття провадження, наслідки спливу строків, обов’язкові ознаки складу злочину
