Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 25 грудня 2024 року
у справі № 910/8888/23
Господарська юрисдикція
Щодо можливості перегляду ухвали про повернення позовної заяви без розгляду в апеляційному порядку, якщо така ухвала вже була скасована за результатами апеляційного перегляду
Фабула справи: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) звернувся до суду з позовом про солідарне стягнення з відповідачів грошових коштів.
Суд першої інстанції постановив ухвалу, якою повернув позовну заяву без розгляду. Апеляційний господарський суд, з висновками якого погодився Верховний Суд, задовольнив апеляційну скаргу Фонду, скасував зазначену ухвалу та передав матеріали справи на розгляд господарському суду.
Не погоджуючись із мотивувальною частиною ухвали суду першої інстанції про залишення позовної заяви без розгляду, ОСОБА_1 оскаржив її в апеляційному порядку; просив змінити мотивувальну частину ухвали з урахуванням доводів апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції закрив апеляційне провадження з огляду на відсутність предмета апеляційного оскарження; зазначив, що ухвала вже була переглянута та скасована.
Мотивація касаційної скарги: ОСОБА_1 вказує, що сформувавши в оскаржуваному судовому рішенні принципово відмінну від норм ч.1 ст.264 ГПК України, якісно нову підставу для закриття апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції допустив істотне порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення.
Правова позиція Верховного Суду: Верховний Суд у прийнятті цієї постанови керується принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях ЄСПЛ від 09.11.2004 у справі "Науменко проти України", від 19.02.2009 у справі "Христов проти України", від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до принципу res judicata (п.62 рішення ЄСПЛ у справі "Брумареску проти Румунії" (Brumarescu v. Romania) [GC], №28342/95, ECHR 1999-VII), тобто поваги до остаточного рішення суду.
Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не варто розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (п.46 рішення ЄСПЛ у справі "Устименко проти України" №32053/13).
Отже, забезпечення принципу res judicata є однією з найважливіших засад гарантування державою реалізації права людини на справедливий суд.
Основними мотивами апеляційної скарги скаржника були питання юрисдикції, скаржник вважав, що позивачем були поєднані вимоги, які мають розглядатися судами різних юрисдикцій - цивільної та господарської.
Верховний Суд зауважує, що за таких обставин скаржник не позбавлений інших процесуальних можливостей захистити свої права у разі, якщо вважає, що певні позовні вимоги не підлягають розгляду у господарських судах. Так, він може заявляти відповідні аргументи у процесуальних документах по суті справи, і суд з цієї підстави може закрити провадження за певними позовними вимогами в порядку, передбаченому п.1. ч.1 ст.231 ГПК України.
Також відповідно до приписів ч.2 ст.278 та ч.2 ст.313 ГПК України порушення правил юрисдикції господарських судів, визначених ст.ст. 20-23 цього Кодексу, є обов'язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної чи касаційної скарги.
Верховний Суд відхиляє доводи скаржника про відсутність такої підстави для закриття апеляційного провадження як відсутність предмета апеляційного оскарження.
Дійсно, ст.264 ГПК України, якою визначені підстави для закриття апеляційного провадження, не містить такої підстави для закриття провадження як відсутність предмета апеляційного оскарження. Втім, Верховний Суд виходить з того, що апеляційне провадження у цій справі було відкрите з перегляду ухвали суду першої інстанції, яка вже була попередньо скасована. Відповідно до ч.2 ст.2 ГПК України суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Разом із тим процесуальна мета, яку ставить скаржник, - зміна мотивувальної частини ухвали суду першої інстанції, не може бути досягнута з огляду на відсутність предмета апеляційного оскарження.
Висновки: дії скаржника полягають в оскарженні судового рішення (ухвали), яке втратило чинність через його скасування станом на момент звернення із касаційною скаргою на зазначене судове рішення. Відтак, суд апеляційної інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення про закриття апеляційного провадження.
Ключові слова: право на апеляційний перегляд, доступ до правосуддя, наслідки скасування судового рішення