Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 10 квітня 2024 року
у справі № 522/14563/18
Цивільна юрисдикція
Щодо ефективного способу захисту права власника земельної ділянки, на якій здійснено самочинне будівництво
ФАБУЛА СПРАВИ
Міська рада звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1, державного реєстратора комунального підприємства «Реєстраційна служба» про скасування рішення державного реєстратора та знесення об'єкту самочинного будівництва.
Рішенням суду першої інстанції позов міської ради задоволено.
Постановою апеляційного суду рішення суду першої інстанції залишено без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Відповідно до частин першої-четвертої статті 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.
Позов про знесення самочинно збудованого нерухомого майна може бути пред`явлено власником чи користувачем земельної ділянки або іншою особою, права якої порушено з підстав, передбачених статтями 391, 396 ЦК України.
У частині другій статті 212 ЗК України передбачено, що приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.
ВИСНОВКИ: ефективним способом захисту прав власника земельної ділянки щодо усунення перешкод у користуванні належною йому земельною ділянкою, спричиненого таким порушенням, є лише вимога про знесення самочинного будівництва відповідно до частини четвертої статті 376 ЦК України і вирішення такої вимоги виключає застосування інших вимог.
Скасування рішення державного реєстратора не забезпечать усунення порушень прав позивача, як власника спірної земельної ділянки, спричинених самочинним будівництвом.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: захист земельних прав, способи судового захисту, землекористування, правовий режим самочинного будівництва
