Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 13 січня 2025 року
у справі № 686/11230/22
Цивільна юрисдикція
Щодо поновлення судом строку на апеляційне оскарження з власної ініціативи
Фабула справи: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання батьківства.
Суд першої інстанції озовну заяву задовольнив.
Ухвалою апеляційний суд апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишив без руху та надав строк десять днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків.
ОСОБА_2 направила до апеляційного суду оригінал квитанції про сплату судового збору.
Ухвалою апеляційний суд відмовив у відкритті апеляційного провадження.
Суд керувався тим, що відповідач недоліки апеляційної скарги, зазначені в ухвалі повністю не усунула, клопотання про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження рішення з зазначенням причин пропуску строку апелянт не заявила.
Повторно подала апеляційну скаргу та просила поновити строк на апеляційне оскарження.
Ухвалою апеляційний суд відмовив у відкритті апеляційного провадження. Ухвалу апеляційного суду мотивовано тим, що в справі вже є ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на це ж саме рішення.
Мотивація касаційної скарги: ОСОБА_2 вказує, що апеляційну скаргу було подано із пропуском незначного строку на апеляційне оскарження та фактично було пропущено один день. Усуваючи недоліки апеляційної скарги заявниця помилково не подала заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження. У порушення ст. 127 ЦПК України апеляційний суд не продовжив строк для усунення недоліків апеляційної скарги для можливості усунути недоліки у повному обсязі, чим позбавив сторону відповідача права на судовий захист та обмежив її право на доступ до правосуддя.
Правова позиція Верховного Суду: згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє в відкритті апеляційного провадження в порядку, встановленому ст. 358 цього Кодексу.
Системний аналіз змісту ч. 3 ст. 357 ЦПК України дозволяє дійти висновку, що на підставі вказаної процесуальної норми суд має право залишити апеляційну скаргу без руху з двох підстав: 1) якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст. 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або 2) якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.
При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку (у разі її не подання разом з апеляційною скаргою) або вказати інші підстави для поновлення строку (за умови визнання судом підстав, вказаних заявником у клопотанні про поновлення строку неповажними).
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Висновки: заявник має право на поновлення строку на апеляційне оскарження виключно за його клопотанням (заявою). Суд позбавлений процесуальної можливості вирішувати питання про поновлення строку на апеляційне оскарження з власної ініціативи.
Ключові слова: наслідки пропуску строку, гарантії доступу до правосуддя, значення процесуальних строків
