Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 15 січня 2025 року
у справі № 755/15383/23
Цивільна юрисдикція
Щодо відсутності підстав для визначення місця проживання дитини у судовому порядку
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа - Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації, про розірвання шлюбу та визначення місця проживання малолітньої дитини.
Рішенням суду першої інстанції у задоволенні позову ОСОБА_3 про визначення місця проживання дитини відмовлено.
Постановою апеляційного суду рішення суду першої інстанції залишено без змін.
ОЦІНКА СУДУ
У статті 141 СК України встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
Згідно з абзацом першим частини першої статті 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
ВИСНОВКИ: приймаючи до уваги, що мати та батько (сторони у справі), які проживають окремо, дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову, оскільки позивач не довів, що його права порушені, не визнані або оспорюються відповідачкою.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: права батьків, спори між батьками, захист прав дитини
