Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 17 січня 2025 року
у справі № 903/497/24
Господарська юрисдикція
Щодо процедури розгляду заяви про забезпечення позову у випадку одночасного подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову
Фабула справи: прокурор звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості зі сплати за ліцензії у сфері діяльності з організації та проведення азартних ігор, збитків, завданих інфляцією, процентів річних .
Одночасно із позовною заявою прокурор подав заяву про забезпечення позову.
Господарський суд ухвалою заяву прокурора задовольнив частково.
Господарський суд ухвалою відкрив провадження у справі.
Апеляційний господарський суд постановою скасував ухвалу господарського суду; прийняв нове рішення, яким в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовив повністю.
Мотивація касаційної скарги: прокурор зазначив, що суд апеляційної інстанції, здійснюючи розгляд апеляційної скарги відповідача на ухвалу суду першої інстанції про забезпечення позову, не мав досліджувати обґрунтованості позову, у тому числі підсудності заявленого прокурором позову.
Правова позиція Верховного Суду: ст.ст. 138, 136 ГПК України передбачають право особи у разі існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову подати до суду заяву про забезпечення позову як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи.
Системний аналіз наведеного свідчить, що право особи на звернення до суду може бути реалізоване у визначеному процесуальним законом порядку, оскільки воно зумовлене дотриманням процесуальної форми, передбаченої для цього чинним законодавством, а також встановленими ним передумовами для звернення до суду, в тому числі додержання правил юрисдикції у господарських судах.
Отже, розгляд заяви та вжиття заходів забезпечення позову здійснюються виключно судом компетентним розглядати спір по суті. Це зумовлює обов`язок суду першої інстанції при надходженні заяви про забезпечення позову перевіряти її відповідність приписами ст. 20 ГПК України. Водночас у разі застосування заходів забезпечення позову така ухвала не може бути оскаржена з підстав порушення судами правил юрисдикції окремо від рішення суду в цій справі, ухваленого за результатами розгляду справи по суті, адже це фактично означитиме оскарження предметної та суб`єктної приналежності справи на стадії її відкриття, що не передбачено приписами ГПК.
Згідно з ч. 1 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Отже, за наведеним приписом встановлено процесуальний обов`язок суду розглянути заяву про забезпечення позову не пізніше двох днів з дня її надходження.
ГПК України містить як ст.ст. 175, 231, так і відповідні глави, зокрема 2, 3, 6 розділу ІІІ, які регламентують відкриття провадження у справі, підготовче провадження, розгляд справи по суті, відмову у відкритті провадження у справі та закриття провадження у справі.
П. 1 ч. 1 ст. 175 ГПК України передбачає, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
Відповідно до ч. 1 ст. 176 ГПК України за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому ст. 174 цього Кодексу.
Суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи (ч. 1 ст. 145 ГПК України).
Заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви, скасовуються судом також у разі: 1) неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами ч. 3 ст. 138 цього Кодексу; 2) повернення позовної заяви; 3) відмови у відкритті провадження у справі (ч. 13 ст. 145 ГПК України).
Тому заяви про забезпечення позову, подані одночасно із поданням позовної заяви, у разі відповідності їх змісту та форми вимогам, встановленим статтею ГПК України, та підсудності таких заяв суду мають бути розглянуті по суті у строк, передбачений ч. 1 ст. 140 ГПК України.
Висновки: законодавець передбачив відповідний процесуальний порядок розгляду заяви про забезпечення позову та вирішення питання про відкриття провадження у справі за поданою позовною заявою у разі подання їх одночасно до суду; для розгляду заяви про забезпечення позову та вирішення питання про відкриття провадження у справі встановлені різні процесуальні строки: два та п'ять днів, відповідно; першочерговим при надходженні на розгляд суду заяви про забезпечення позову є надання оцінки щодо порядку звернення з нею до суду, за умови дотримання якого здійснюється її розгляд по суті; у випадку одночасного подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову, розгляд заяви про забезпечення позову не залежить від вирішення питання про відкриття провадження у справі, у разі повернення позовної заяви, відмови у відкритті провадження у справі передбачений процесуальний механізм скасування заходів забезпечення позову.
Ключові слова: встановлення юрисдикції спору, умови апеляційного оскарження, право на доступ до правосуддя
