Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 16 січня 2025 року
у справі № 520/4977/22
Адміністративна юрисдикція
Щодо наслідків невчинення дій для перевірки пояснень особи, стосовно якої здійснюється дисциплінарне провадження
Фабула справи: ОСОБА_1 звернувся з позовом до ГУ НП, в якому просив:
- визнати незаконним та скасувати наказ ГУ НП про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в Національній поліції України;
- визнати незаконним та скасувати наказ ГУНП в частині звільнення підполковника поліції ОСОБА_1, у зв`язку з реалізацію дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в Національній поліції України;
- поновити ОСОБА_1 в Національній поліції України;
- стягнути з ГУ НП середній заробіток за час вимушеного прогулу;
- допустити до негайного виконання постанови суду в частині поновлення ОСОБА_1 на службі та стягнення середнього грошового забезпечення у межах суми стягнення за один місяць.
Рішенням окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою апеляційного адміністративного суду, позов задоволено.
Мотивація касаційної скарги: ГУ НП зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо правомірності застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції у разі відсутності на службі у воєнний час без медичних документів, що підтверджують тимчасову непрацездатність поліцейського.
Правова позиція Верховного Суду: п. 4 розділу V Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 7 листопада 2018 року № 893 визначено, що службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Згідно з п. 7 розділу V Порядку №893 розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження.
Збирання та перевірка матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського у разі розгляду справи у формі письмового провадження здійснюються зазвичай шляхом: одержання пояснень щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб; одержання в органах, закладах, установах поліції та їх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідних документів або їх копій та долучення до матеріалів справи; отримання консультацій спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.
Складу дисциплінарної комісії було відомо про обставини можливого знаходження позивача на лікарняному.
Відповідно до п. 15-16 Порядку організації ведення Електронного реєстру листків непрацездатності та надання інформації з нього, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року №328 інформація з Реєстру, що містить відомості про реєстраційний номер облікової картки платника податків, період і причину непрацездатності, надається тільки особі, якої зазначені відомості стосуються, її страхувальнику - за період перебування особи у трудових відносинах із ним відповідно через електронні кабінети застрахованої особи та страхувальника на порталі послуг, а також особі, яка засвідчила тимчасову непрацездатність, - через електронну систему охорони здоров`я.
Інформація з Реєстру може надаватися застрахованим особам в електронній формі через термінали доступу, в тому числі автоматизовані, суб`єктів, підключених до інформаційних сервісів на порталі послуг відповідно до укладених з Пенсійним фондом України договорів у порядку, встановленому законодавством.
З вищенаведеного вбачається, що на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України в особистих кабінетах роботодавець та застрахована особа мають можливість переглянути інформацію щодо відкритого електронного лікарняного, зокрема номер лікарняного, дату відкриття та закриття. При цьому роботодавець має можливість бачити листок непрацездатності вже в перший день його відкриття закладом охорони здоров`я.
Висновки: в ході службового розслідування відповідач отриману від позивача інформацію, що він перебуває на лікарняному не перевірив, дисциплінарна комісія не вчиняла жодних заходів щодо встановлення обставин перебування позивача на лікарняному шляхом направлення відповідних запитів, тобто фактично не досліджувала наявність/відсутність дисциплінарного проступку позивача.
З урахуванням цього, колегія суддів погоджується, що відповідач за результатом службового розслідування дійшов необґрунтованого висновку, який не підтверджується належними та допустимими доказами, про те, що позивач безпідставно був відсутній на службі без поважних причин.
Ключові слова: відповідальність поліцейських, наслідки перебування на лікарняному, підтвердження тимчасової непрацездатності, порушення умов служби
