Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 11 грудня 2025 року
у справі № 340/1237/22
Адміністративна юрисдикція
Щодо визначення наказу злочинним або явно незаконним, у розумінні ст. 8 Закону України «Про Національну поліцію» та ст. 5 Дисциплінарного статуту
Фабула справи: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ГУНП, у якому просив суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ГУНП "Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського відділення поліції";
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ГУНП "По особовому складу" в частині звільнення зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" капітана поліції ОСОБА_1;
- поновити ОСОБА_1 на службі в поліції;
- зобов`язати ГУНП нарахувати та виплатити позивачу грошове забезпечення за час вимушеного прогулу;
- допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення на посаді та стягнення виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах стягнення за один місяць.
Рішення окружного адміністративного суду. залишеним без змін постановою апеляційного суду, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Мотивація касаційної скарги: ОСОБА_1 вважає, що незаконність наказу унеможливлювала його виконання, що узгоджується з вимогами ч. 2 ст. 8 Закону України «Про Національну поліцію» та ч. 4 ст. 5 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», які прямо забороняють поліцейському виконувати злочинні або явно незаконні накази. Якщо наказ суперечить закону, поліцейський не повинен його виконувати і має письмово повідомити про це керівника, який видав наказ, та свого безпосереднього керівника. Якщо ж керівник наполягає на виконанні такого наказу, поліцейський повинен письмово повідомити про це прямого керівника.
Правова позиція Верховного Суду: за приписами ч. 2 ст. 8 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейському заборонено виконувати злочинні чи явно незаконні розпорядження та накази.
Аналогічна за змістом норма закріплена у ч. 4 ст. 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, якою встановлено, що поліцейський не повинен виконувати злочинний або явно незаконний наказ, а у разі його одержання зобов`язаний негайно та письмово повідомити про це керівника, який віддав наказ, і свого безпосереднього керівника.
Виконання поліцейським злочинного або явно незаконного наказу, а також невиконання правомірного наказу тягнуть за собою відповідальність, передбачену цим Статутом та законом (ч. 5 ст. 5 Дисциплінарного статуту).
Тлумачення зазначених положень дає підстави вважати, що під злочинним наказом слід розуміти таке розпорядження керівника, виконання якого утворює склад кримінального правопорушення, передбаченого Кримінальним кодексом України. Такий наказ за своїм змістом вимагає від підлеглого вчинення дій, що прямо порушують кримінальний закон. Виконання такого наказу є кримінально караним, а тому поліцейський не лише має право, а й зобов'язаний відмовитись від його виконання, незалежно від будь-яких обставин.
Під явно незаконним наказом слід розуміти таке розпорядження, протиправність якого є очевидною, однозначною та не потребує спеціальних юридичних знань для її усвідомлення. Йдеться про наказ, що прямо суперечить нормативно визначеним повноваженням поліцейського, службовій присязі, основним правам і свободам громадян або вимагає вчинення дій, які явно виходять за межі закону. Його протиправність є настільки очевидною, що поліцейський повинен самостійно усвідомити недопустимість його виконання.
Іншими словами, критерій «очевидності» незаконності полягає в тому, що для усвідомлення протиправності такого наказу не потрібно проводити складного правового аналізу чи звертатися до спеціальних норм: незаконність випливає безпосередньо зі змісту наказу та загальновідомих вимог закону.
Висновки: для визначення наказу злочинним або явно незаконним, у розумінні ст. 8 Закону України «Про Національну поліцію» та ст. 5 Дисциплінарного статуту, має бути встановлено очевидну протиправність, що проявляється у вимозі вчинити дії, які суперечать закону, службовій присязі або утворюють склад кримінального правопорушення, а у разі наполягання на його виконанні - підтверджено факт письмового повідомлення керівництва про цю обставину.
Ключові слова: законність звільнення, переведення поліцейського, службове розслідування
