Правова позиція
Великої Палати Верховного Суду
згідно з Постановою
від 19 грудня 2024 року
у справі № 990/303/24
Адміністративна юрисдикція
Щодо поважності причин пропуску строку на звернення до суду з позовом про визнання протиправним та скасування указу Президента України
ФАБУЛА СПРАВИ
Релігійна організація «Релігійна громада парафія на честь Святого Великомученика Георгія Побідоносця Київської Єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) смт Коцюбинське Бучанського району Київської області» (далі - Релігійна організація, позивач) звернулась до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з позовною заявою до Президента України, у якій просила визнати протиправним та скасувати Указ Президента України від 01.05.2014 № 446/2014 «Про зміну меж національного природного парку «Голосіївський» (далі - Указ № 446/2014).
Касаційний адміністративний суд ухвалою від 16.10.2024 позовну заяву Релігійної організації повернув позивачу на підставі норм частини другої статті 123, пункту 9 частини четвертої статті 169 КАС.
ОЦІНКА СУДУ
Установлено, що Указом № 446/2014 змінено межі національного природного парку «Голосіївський» шляхом розширення його території на 6462,62 гектара за рахунок земель Київського комунального об`єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд», що включаються до складу національного природного парку «Голосіївський» без вилучення у землекористувача.
З огляду на правову природу Указу № 446/2014 як індивідуально-правового акта у правовідносинах щодо звернення до адміністративного суду з позовом про його оскарження (визнання протиправним та скасування) застосовується визначений частиною другою статті 122 КАС шестимісячний строк, який у правовідносинах з позивачем обчислюється з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав (інтересів) цим Указом. Іншого законом не встановлено.
Відповідно до частини першої статті 1 Указу Президента України від 10.06.1997 № 503/97 «Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності» закони України, інші акти Верховної Ради України, акти Президента України, Кабінету Міністрів України не пізніш як у п`ятнадцятиденний строк після їх прийняття у встановленому порядку і підписання підлягають оприлюдненню державною мовою в офіційних друкованих виданнях.
Указ № 446/2014 опублікований в офіційному виданні - газеті «Урядовий кур`єр» за 07.05.2014, набрав чинності 17.05.2014, що за загальним правилом дозволяє обчислювати строк на його оскарження в суді з наступного після набрання чинності дня (з 18.05.2014).
Натомість позивач звернувся до Касаційного адміністративного суду з позовом про оскарження Указу № 446/2014 лише 20.09.2024.
Частиною другою статті 122 КАС чітко визначено момент, з яким пов'язано початок відліку строку звернення до адміністративного суду, а саме з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Порівняльний аналіз словоформ «дізналася» та «повинна була дізнатися» дає підстави виснувати про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх прав. Щоб переконатись, що особа могла і повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод, інтересів), суд повинен установити обставини, які б беззаперечно свідчили, що обізнаність особи була ймовірною, а ступінь ймовірності був високим і достатнім для висновку, що строк звернення до суду особа пропустила з поважних причин.
Територія національного природного парку «Голосіївський» є територією природно-заповідного фонду, охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення та використання, а, як стверджує позивач, земельна ділянка, на якій розташоване його нерухоме майно, саме згідно з Указом № 446/2014 була включена до скаду національного природного парку «Голосіївський». У зв`язку із цим цілком логічно, що упродовж такого тривалого часу [більше 10 років] позивач не міг не знати про зміну у правовому статусі земель, яких стосуються норми Указу № 446/2014. Тим паче, схему розширення національного природного парку «Голосіївський» було опубліковано в засобах масової інформації, а межі національного природного парку «Голосіївський» винесли на публічну кадастрову карту в 2021 році, про що офіційно інформувало Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України на своїх інтернет-ресурсах.
До того ж, як свідчить інформація з Єдиного державного реєстру судових рішень, обставини щодо правового стану земель національного природного парку «Голосіївський» були предметом дослідження та оцінки суду в ряді справ. Так, відповідно до ухвали Святошинського районного суду міста Києва від 05.08.2022 у справі № 759/9157/22 у кримінальному провадженні за № 12022100080001216 (відомості про кримінальне провадження внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.06.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 197-1 Кримінального кодексу України) розглядались, зокрема, матеріали звернення в. о. директора національного природного парку «Голосіївський» стосовно незаконних дій, зокрема, релігійної громади на честь Святого Великомученика Георгія «УПЦ» щодо самовільного зайняття земельної ділянки на території національного природного парку «Голосіївський» без відповідних дозвільних документів: у кварталі 111 Київського лісництва [відповідає місцезнаходженню земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:75:601:0001] виявлені земельні ділянки, що були надані відповідно до рішень Коцюбинської селищної ради на порушення вимог чинного законодавства.
Велика Палата Верховного Суду доходить висновку, що зазначені вище обставини в сукупності є вагомими і дають підстави вважати, що позивач не спростував презумпцію можливості знати про стан своїх прав після оприлюднення Указу № 446/2014.
ВИСНОВКИ: та обставина, що указ був опублікований в офіційному друкованому виданні, передбачає достатній ступінь ймовірності, що особа, якої він [указ] стосується, може бути ознайомлена з його змістом з дати опублікування, за винятком випадків, коли особа наводить інші доводи. У разі якщо особа посилається на обставини, які виключають для неї можливість бути обізнаною про указ із цієї дати [дати опублікування в офіційному друкованому виданні], вона повинна довести ці обставини, а суд, у свою чергу, на підставі оцінки доказів, які є у справі, прийняти рішення щодо достатності підстав для визнання причин пропуску строку звернення з позовом поважними.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: поважність причин пропуску строку, строки захисту прав, оскарження рішень президента
