Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 19 лютого 2025 року
у справі № 760/12027/23[2]
Цивільна юрисдикція
Щодо тлумачення умови для реалізації гарантії, передбаченої ч. 3 ст. 37 Закону України «Про дипломатичну службу», про перебування іншого з подружжя за кордоном за місцем довготермінового відрядження працівника дипломатичної служби
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до АТ «Укртелеком» про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Суд першої інстанції рішенням у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовив.
Апеляційний суд постановою рішення суду першої інстанції змінив, виклав мотивувальну частину рішення в редакції цієї постанови.
ОЦІНКА СУДУ
Згідно з частиною третьою статті 37 Закону України «Про дипломатичну службу» іншому з подружжя, який перебував за кордоном за місцем довготермінового відрядження працівника дипломатичної служби, після закінчення строку такого відрядження надається посада в державних органах, на державних підприємствах, в установах, організаціях, де він працював до виїзду за кордон, рівнозначна тій, яку він займав до звільнення.
Закон України «Про дипломатичну службу» передбачає гарантію працевлаштування лише тому з подружжя працівника дипломатичної служби, який відбув з ним у довготермінове відрядження за кордон.
Довготермінове відрядження - проходження дипломатичної служби посадовими особами дипломатичної служби на відповідних посадах у закордонних дипломатичних установах України у строки, передбачені цим Законом, з метою виконання дипломатичних або консульських функцій чи адміністративно-технічного забезпечення діяльності закордонних дипломатичних установ України, а також робота на посадах із виконання функцій з обслуговування в закордонних дипломатичних установах України (пункт 5 частини першої статті 2 Закону України «Про дипломатичну службу»).
Строк довготермінового відрядження працівників дипломатичної служби, як правило, становить до чотирьох років у державах з нормальними кліматичними умовами та стабільною безпековою ситуацією і до трьох років - у державах з важкими кліматичними умовами або складною безпековою ситуацією. Після закінчення строку довготермінового відрядження працівники дипломатичної служби відкликаються у порядку, встановленому законодавством (частини перша, третя статті 18 Закону України «Про дипломатичну службу»).
Для того, що з`ясувати період перебування іншого з подружжя за місцем довготермінового відрядження працівника дипломатичної служби, із дотриманням якого на нього поширюються гарантії, передбачені частиною третьою статті 37 Закону України «Про дипломатичну службу», Верховний Суд застосовує також системний спосіб тлумачення.
У частині другій статті 37 Закону України «Про дипломатичну службу» зазначено, що час перебування за кордоном іншого з подружжя, який не працював під час перебування за кордоном за місцем довготермінового відрядження працівника дипломатичної служби, зараховується до страхового стажу. Порядок нарахування страхового стажу та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування для іншого з подружжя, який не працював під час перебування за кордоном за місцем довготермінового відрядження працівника дипломатичної служби, визначається законами України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Законодавець у постанові Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року № 164 «Про затвердження Порядку нарахування та сплати єдиного внеску за непрацюючого іншого з подружжя працівника дипломатичної служби, який перебуває за кордоном за місцем довготермінового відрядження такого працівника» досліджує питання періоду, протягом якого інший з подружжя працівника дипломатичної служби повинен перебувати за кордоном, для поширення на нього гарантії, передбаченої частиною другою статті 37 Закону України «Про дипломатичну службу».
Згідно з пунктом 7 вказаного Порядку сплата єдиного внеску припиняється, зокрема, у разі, коли застрахована особа протягом одного року фактично не перебуває за місцем довготермінового відрядження працівника понад 183 календарних днів протягом одного року з дня направлення такої застрахованої особи за місцем довготермінового відрядження працівника дипломатичної служби.
ВИСНОВКИ: інший з подружжя для реалізації гарантії, передбаченої частиною третьою статті 37 Закону України «Про дипломатичну службу», після звільнення з роботи має перебувати за місцем довготермінового відрядження працівника дипломатичної служби понад 183 календарних днів протягом одного року з дня його направлення за місцем довготермінового відрядження такого працівника.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: правовий статус працівника дипломатичної служби, гарантії дипломатичної служби, трудові гарантії
