Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 10 квітня 2024 року
у справі № 695/1076/22
Цивільна юрисдикція
Щодо табелів обліку робочого часу і особового рахунку з нарахування заробітної плати як неналежних та недопустимих доказів на підтвердження факту відсутності працівника на роботі
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Плисківської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області, третя особа - Комунальне підприємство «Перспектива» Плисківської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області, про скасування розпорядження про розірвання контракту та поновлення на роботі.
Рішенням суду першої інстанції позовні вимоги задоволено частково.
Постановою апеляційного суду рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено у справі нове судове рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1.
ОЦІНКА СУДУ
Відсутність працівника на роботі має бути зафіксована в акті про відсутність працівника на роботі. Законодавство не встановлює вимог до форми акта, тому він подається у довільній письмовій формі та підписується не менш ніж двома працівниками (наприклад, бухгалтером та директором). В акті має бути зафіксовано факт відсутності працівника на роботі протягом робочого дня.
Акт про відсутність працівника на роботі оформлюється безпосередньо в день нез'явлення працівника на роботі. У таких документах обов'язково зазначаються не тільки дата, а й певний час відсутності працівника.
Після фіксації факту відсутності працівника на роботі потрібно з'ясувати, чим така відсутність була спричинена.
Для з'ясування причини відсутності працівника на роботі роботодавець на свій розсуд може: 1) зателефонувати працівнику або членам його родини; 2) написати працівнику в доступні месенджери; 3) надіслати листа на особисту електронну скриньку; 4) відвідати працівника за місцем реєстрації або місцем фактичного проживання; 5) надіслати лист з повідомленням про вручення з пропозицією надати пояснення щодо своєї відсутності.
Законодавство не містить вичерпного переліку поважних причин відсутності на роботі, тому в кожному випадку оцінка поважності причини відсутності на роботі дається, виходячи з конкретних обставин. Вочевидь, поважними причинами мають бути об'єктивні обставини, які безумовно перешкоджали працівнику з'явитися на роботу і не могли бути ним усунені.
ВИСНОВКИ: табель обліку робочого часу і особовий рахунок з нарахування заробітної плати не є належними та допустимими доказами на підтвердження факту відсутності працівника на роботі, оскільки вони згідно з наказом Державного комітету статистики України від 05 грудня 2008 року № 489 «Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці» (зі змінами) є типовими формами первинної облікової документації: № П-5 «Табель обліку використання робочого часу» і № П-6 «Розрахунково-платіжна відомість працівника», які не відображають та не фіксують факту відсутності працівника на роботі.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: причини відсутності працівника, склад прогулу, процедура звільнення
