Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 11 березня 2025 року
у справі № 521/9656/23
Кримінальна юрисдикція
Щодо наявності у діях особи складу державної зради
ФАБУЛА СПРАВИ
Вироком суду першої інстанції ОСОБА_7 визнано винуватим та засуджено за:
- ч. 1 ст. 263 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років;
- ч. 2 ст. 111 КК до покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією майна.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_7 призначено остаточне покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією майна.
Ухвалою апеляційного суду зазначений вирок місцевого суду залишено без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Засуджений не заперечував суті й змісту вчинених ним дій. Таким чином, у колегії суддів немає сумніву у тому, що суди прийшли до правильних висновків про необхідність їх кваліфікації за ч. 2 ст. 111 КК.
ВИСНОВКИ: той факт, що засуджений вважав свої дії щодо надання допомоги представникам держави-агресора доцільними, покликаючись на незгоду із політикою України як держави, не означає, що в його діях відсутній склад державної зради. Свої політичні погляди громадяни України можуть висловлювати у передбачених законом формах. Натомість передання інформації, відомостей, вчинення інших дій, які безпосередньо впливають на суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність, обороноздатність, державну, економічну чи інформаційну безпеку України у одній чи кількох формах, визначених диспозицією статті 111 КК, є складом державної зради.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: злочини проти основ національної безпеки, злочини в умовах воєнного стану, співпраця з країною-агресором
