Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 21 березня 2025 року
у справі № 460/9966/23
Адміністративна юрисдикція
Щодо поновлення особи на посаді державної служби за наслідками скасування наказу про дисциплінарну відповідальність у вигляді звільнення із займаної посади державної служби, без надання оцінки наказу про звільнення
Фабула справи: ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом до ГУ ДПС, ДПС України, у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ ДПС України «Про порушення дисциплінарного провадження»;
- визнати протиправним і скасувати наказ ДПС «Про накладення дисциплінарного стягнення», яким застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з займаної посади державної служби за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу» (далі - Закон № 889-VIII);
- поновити на посаді заступника начальника ГУ ДПС;
- виплатити середньомісячну заробітну плату за період відсторонення від виконання обов`язків.
Рішенням окружного адміністративного суду позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ ДПС України «Про накладення дисциплінарного стягнення». Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника ГУ ДПС.
Постановою апеляційного адміністративного суду змінено рішення суду першої інстанції, визнано ОСОБА_1 поновленим на посаді з іншої дати.
Мотивація касаційної скарги: ДПС України та ГУ ДПС зазначають, що суд апеляційної інстанції не врахував висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 08 грудня 2020 року у справі № 826/5308/18 щодо застосування п. 1 ч. 2 ст. 65 Закону № 889-VIII стосовно порушення Присяги державного службовця.
Правова позиція Верховного Суду: Главою 2 Закону № 889-VIII визначено засади дисциплінарної відповідальності державних службовців, зокрема, підстави для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності, види дисциплінарних стягнень та загальні умови їх застосування, обставини, що пом'якшують або обтяжують дисциплінарну відповідальність, порядок здійснення дисциплінарного провадження, рішення про накладення дисциплінарного стягнення та оскарження такого рішення.
Так, в силу вимог ч. 1 ст. 65 Закону № 889-VIII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
П. 1 ч. 2 ст. 65 Закону № 889-VIII встановлено, що дисциплінарним проступком є порушення Присяги державного службовця.
У своїх рішеннях Верховний Суд вказував, що звільнення з посади державної служби за порушення Присяги може мати місце лише тоді, коли достеменно доведено, що особа скоїла проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на неї обов`язкам, підриває довіру до неї як до носія влади, що призводить до приниження державного органу та унеможливлює подальше виконання нею своїх обов`язків.
При цьому необхідно враховувати, що наслідком вчинення дисциплінарного правопорушення можуть бути припинення державної служби за порушення Присяги або звільнення, які є санкціями різних рівнів відповідальності і не можуть застосовуватись як альтернативні.
Суд першої інстанції вважав, що наказ про звільненн по суті є «вторинним» наказом, оскільки прийнятий для реалізації і на підставі основного (первинного) наказу про накладення дисциплінарного стягнення.
Оскільки, на переконання суду, після визнання первинного наказу протиправним він не породжує жодних правових наслідків і не може слугувати законною підставою для прийняття інших наказів, зокрема, щодо його виконання, то для захисту прав позивача у спірних правовідносинах немає необхідності у скасуванні наказу про звільнення (його чинність нівелюється автоматично).
Однак, висновки судів першої та апеляційної інстанцій про «вторинність» чи «формальність» наказу про припинення державної служби є помилковими.
Висновки: скасування наказу про дисциплінарну відповідальність у вигляді звільнення особи на підставі ч. 1 ст. 65 Закону України «Про державну службу» не є підставою для автоматичного її поновлення на посаді. Для поновлення особи на посаді потрібно надати оцінку наказу про звільнення, який, хоч і є похідним від наказу про дисциплінарну відповідальність, але є окремим адміністративним актом, що в силу п. 19 ст. 4 КАС України має правову природу індивідуального акта управлінського характеру, який стосується прав та інтересів визначеної в акті особи.
Ключові слова: припинення державної служби, оскарження законності звільнення, межі повноважень суду, наслідки виходу за межі повноважень
