Правова позиція
Великої Палати Верховного Суду
згідно з Постановою
від 06 березня 2025 року
у справі № 990/328/24
Адміністративна юрисдикція
Щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом
ФАБУЛА СПРАВИ
До Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції надійшов позов ОСОБА_1 до Президента України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Рада національної безпеки і оборони України, Служба безпеки Україниу якому він просив визнати протиправним та скасувати Указ Президента України від 04 квітня 2024 року № 219/2024 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 04 квітня 2024 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» у частині введення в дію персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) відносно ОСОБА_1 - пункт 4 додатка 1 до рішення РНБО від 04 квітня 2024 року (далі - Указ № 219/2024).
Ухвалою суду від 21 жовтня 2024 року позов ОСОБА_1 було залишено без руху з підстав пропуску ним строку звернення до адміністративного суду та встановлено десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання клопотання про поновлення такого строку із зазначенням поважних причин його пропуску та наданням відповідних доказів у цій частині.
На виконання вимог цієї ухвали ОСОБА_1 подав до суду заяву від 31 жовтня 2024 року про усунення недоліків, в якій зазначив причини пропуску строку звернення до суду з позовом, які, на його думку, є поважними.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 12 листопада 2024 року позовну заяву повернув особі, яка її подала. Своє рішення суд першої інстанції мотивував тим, що позовну заяву ОСОБА_1 подав з пропуском установленого статтею 122 КАС України строку звернення до суду з адміністративним позовом, а причини, з яких цей строк пропущено, поважними суд не визнав.
ОЦІНКА СУДУ
Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Таким чином, строк, передбачений частиною другою статті 122 КАС України, є процесуальним строком, встановленим законом, який суд може поновити, якщо визнає причини його пропуску поважними.
Водночас поважними причинами пропуску процесуального строку є ті, які унеможливлюють або ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду, та підтверджені належними і допустимими доказами. Незнання про порушення своїх прав через байдужість або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Установлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.
Розумні строки в адміністративному судочинстві - це найкоротші за конкретних обставин строки (якщо інше не визначено законом або встановлено судом), протягом яких сторона повинна вжити певних дій, демонструючи свою зацікавленість у їх результатах, і які об'єктивно оцінюються судом стосовно відповідності принципам добросовісності та розсудливості, а також на предмет дотримання прав інших учасників (забезпечення балансу інтересів).
ВИСНОВКИ: факт звернення позивача до адміністративного суду з первинним позовом з дотриманням установленого законом строку звернення, поведінка позивача після отримання ухвали суду про повернення цього позову, нетривалий проміжок часу, упродовж якого була подана повторна позовна заява, обставини, зазначені у заяві про усунення вказаних судом недоліків, в межах спірних правовідносин не можуть не свідчити про поважність причин пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом. Варто зауважити і про те, що встановлений статтею 122 КАС України строк для оскарження Указу Президента України навіть з урахуванням обставин, пов'язаних із поверненням позивачеві первісного позову та зверненням після цього з повторною позовною заявою, був пропущений лише на два дні.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: оскарження рішень президента, підстави поновлення процесуальних строків, строки звернення до суду
