Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 23 квітня 2025 року
у справі № 910/3427/24
Господарська юрисдикція
Щодо збереження заходів забезпечення позову після набрання законної сили судовим рішенням про відмову в позові
Фабула справи: від Управління адміністративних будинків Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України надійшла заява про скасування заходів забезпечення позову, вжитих постановою апеляційного господарського суду.
Відповідна заява обґрунтована вирішенням спору між сторонами у межах провадження у справі, за результатами розгляду якої рішенням господарського суду, що набрало законної сили, у задоволенні позову Громадської організації відмовлено повністю. За твердженням заявника, зазначене свідчить про відсутність підстав для подальшого збереження забезпечувальних заходів.
Ухвалою апеляційного господарського суду заяву задоволено, скасовано заходи забезпечення позову.
Мотивація касаційної скарги: Громадська організація посилається на те, що суд апеляційної інстанції, ухвалюючи рішення про скасування забезпечення позову, вийшов за межі наданих йому повноважень. На переконання Скаржника, ч. 9 ст. 145 ГПК України передбачає, що у випадку відмови в позові саме господарський суд, який розглядав справу по суті, наділений виключними повноваженнями щодо скасування заходів забезпечення позову. Таким чином, ухвалу про скасування забезпечення позову повинен постановляти не суд апеляційної інстанції, який раніше вжив відповідних заходів, а суд першої інстанції, який розглянув спір по суті, у відповідному процесуальному порядку.
Правова позиція Верховного Суду: забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача. Суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 145 ГПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Ч. 4 ст. 145 ГПК України встановлено, що за результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.
Згідно з ч.ч. 9,10 ст. 145 ГПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. В такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.
З аналізу наведених приписів убачається, що скасування заходів забезпечення позову допускається як за ініціативою суду, так і на підставі вмотивованого клопотання учасника справи - за умови втрати чинності обставинами, що зумовлювали їх застосування. Вирішальне значення у цьому разі має оцінка актуальності підстав для збереження забезпечення на час розгляду питання про його скасування. Якщо ж такі підстави відпали - збереження заходів забезпечення є необґрунтованим.
Висновки: якщо у межах відповідного судового провадження спір між сторонами остаточно вирішено, а позовну вимогу, задля забезпечення якої вживалися відповідні заходи, залишено без задоволення рішенням суду, що набрало законної сили, - такі заходи втрачають своє процесуальне призначення. За цих умов факт набрання законної сили судовим рішенням про відмову в позові свідчить про відсутність правової доцільності у подальшому збереженні забезпечення позову й становить самостійну підставу для його скасування.
Водночас ці положення не виключають можливість окремого вирішення питання про скасування таких заходів у межах розгляду заяви відповідного учасника провадження, за умови вжиття заходів забезпечення позову судом до подання позовної заяви.
Ключові слова: наслідки відмови у позові, правове значення заходів забезпечення, процедура припинення заходів забезпечення, строк дії заходів забезпечення
