Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 30 квітня 2025 року
у справі № 127/16205/24
Цивільна юрисдикція
Щодо необхідності забезпечення реалізації судами права дитини бути почутою
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа - Служба у справах дітей міської ради, про позбавлення батьківських прав.
Рішенням суду першої інстанції в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою апеляційного суду рішення суду першої інстанції залишено без змін.
ОЦІНКА СУДУ
У статті 171 СК України закріплено, що дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім'ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном. Суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси.
Частина друга статті 171 СК України містить випадки, коли думка дитини має бути вислухана обов'язково. До таких випадків належить, зокрема вирішення питання про позбавлення батьківських прав.
Суди залишили поза увагою те, що дитина ОСОБА_3 на засіданні комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Вінницької міської ради 23 липня 2024 року повідомив, що проживає з батьком ОСОБА_1 у м. Вінниці, його молодший брат проживає з бабою по лінії батька у с. Жахнівка Вінницького району. Пояснив, що з початком воєнного стану на території України він з матір'ю та братом виїхали до Республіки Польщі, однак мати там вживала алкогольні напої, не доглядала за ними, тому баба по лінії батька приїхала та забрала дітей в Україну. Зазначив, що з мамою спілкується у телефонному режимі 2-3 рази на тиждень, матір йому та братові подарунки не дарує, матеріально не допомагає, наголосив, що підтримує рішення батька щодо позбавлення матері батьківських прав.
На час ухвалення рішень судами першої та апеляційної інстанції старшому сину виповнилося 16 років, молодшій дитині виповнилося 6 років, проте суди не вжили заходів з метою заслухати думку дітей.
У правовідносинах, які стосуються вкрай чутливої сфери та долі дитини, інтереси якої превалюють над формальним тлумаченням норм права, питання слід вирішувати в контексті кожної конкретної справи без формального та уніфікованого підходу лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, що мають значення для вирішення спору, та вивчення і дослідження усіх доказів як у сукупності, так і кожного доказу окремо.
ВИСНОВКИ: належна увага повинна приділятись поглядам та думці дитини відповідно до її віком і зрілості. Право бути почутою є правом дитини, а не обов'язком. У кожній конкретній ситуації опитування дитини здійснюється із врахуванням її віку та можливості висловити її думку.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: захист прав дитини, підстави позбавлення батьківських прав, відповідальність батьків
