Правова позиція
Великої Палати Верховного Суду
згідно з Постановою
від 24 квітня 2025 року
у справі № 240/9028/24
Адміністративна юрисдикція
Щодо застосування розрахункової величини для визначення посадового окладу суддів, починаючи із 2021 року
Фабула справи: ОСОБА_1 звернулася до окружного адміністративного суду з позовом до Вищого адміністративного суду України, Верховного Суду, у якому просила:
- визнати протиправними дії Вищого адміністративного суду України щодо проведення неповного розрахунку при звільненні та виключенні зі штату суду судді, який полягає у виплаті суддівської винагороди, допомоги на оздоровлення та вихідної допомоги у зв`язку з відставкою, обчислених без застосування базового посадового окладу судді вищого спеціалізованого суду, що визначений на підставі положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIІІ), а також без застосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року абз. 4 ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» у розмірі 2 684 грн та абз. 4 ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» у розмірі 3 028 грн;
- стягнути з Верховного Суду на користь ОСОБА_1 недоотримані суми суддівської винагороди, допомоги на оздоровлення та вихідної допомоги у зв`язку з відставкою у загальному розмірі 1 305 472 грн 14 коп. з утриманням із цієї суми податків та обов'язкових платежів.
Окружний адміністративний суд рішенням, залишеним без змін постановою апеляційного адміністративного суду, позов задовольнив.
Мотивація касаційної скарги: Верховний Суд зазначає, що Вищий адміністративний суд України під час розрахунку базового розміру посадового окладу судді законно та обґрунтовано керувався положеннями абз. 5 ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» та абз. 5 ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік».
Правова позиція Верховного Суду: безсумнівно, розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, поняття якого наведено у Законі України «Про прожитковий мінімум». Цим Законом закріплено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення, стосовно яких визначається прожитковий мінімум. І приписами цього Закону судді не віднесені до соціальної демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо.
Водночас законодавець починаючи з 2021 року у законах про Державний бюджет України на відповідний рік не встановлював прожитковий мінімум стосовно суддів як соціальної демографічної групи. Окремими приписами цих законів встановлювався на 1 січня відповідного календарного року саме прожитковий мінімум для працездатних осіб для цілей визначення базового розміру посадового окладу судді у розмірі 2102 гривні.
Отже, цими законами не встановлювалася розрахункова величина, відмінна від тієї, що визначена спеціальним законом для визначення розміру суддівської винагороди, а власне визначалася ця величина - встановлювався грошовий розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді.
Висновки: починаючи з 2021 року у законах про Державний бюджет України на відповідний рік встановлювався на 1 січня відповідного календарного року грошовий розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді.
Ключові слова: соціальне забезпечення суддів, захист прав суддів, правовий статус судді
