Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 16 квітня 2025 року
у справі № 756/7364/24
Цивільна юрисдикція
Щодо процесуальних наслідків відсутності мети, для якої необхідно визнати особу безвісно відсутньою
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про визнання особи безвісно відсутньою, заінтересована особа - ОСОБА_2.
Рішенням суду першої інстанції у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою апеляційного суду рішення суду першої інстанції скасовано. Провадження у справі за заявою ОСОБА_1 закрито.
ОЦІНКА СУДУ
Згідно з положеннями статті 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.
Підставами для визнання фізичної особи безвісно відсутньою є сукупність юридичних фактів, тобто юридичний склад, до якого включаються: а) відсутність відомостей про перебування фізичної особи у місці її постійного проживання; б) відсутність відомостей про дійсне перебування особи і неможливість отримати такі відомості; в) сплив річного строку з дня одержання останніх відомостей про місце перебування фізичної або з дня, визначеного відповідно до частини другої статті 43 ЦК України; г) наявність у заявника правової зацікавленості у вирішенні питання про визнання особи безвісно відсутньою.
Частиною першою статті 255 ЦПК України визначені підстави закриття провадження у справі, зокрема, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо:
- справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства;
- відсутній предмет спору;
- набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами;
- позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом;
- сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом;
- суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 186 цього Кодексу;
- настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва;
- після відкриття провадження у справі між сторонами укладено угоду про передачу спору на вирішення до третейського суду, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.
Отже, вказаними положеннями процесуального закону визначено виключні підстави для закриття провадження у справі, серед яких встановлення судом обставин, які є підставою для відмови у відкритті провадження, а саме у зв`язку з незначенням у заяві мети, необхідної для визнання фізичної особи безвісно відсутньою, не передбачено.
ВИСНОВКИ: відсутність мети, для якої необхідно визнати особу безвісно відсутньою, навіть після залишення заяви без руху, є підставою для закриття провадження у справі, але не на підставі статті 306 ЦПК України, а з підстав, визначених частиною першою статті 255 ЦПК України.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: безвісна відсутність, припинення судового провадження, підстави залишення заяви без руху, недоліки заяви
