Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 02 липня 2025 року
у справі № 911/9/24
Господарська юрисдикція
Щодо правомірності заміни відповідача, який був належним на момент подання позову
Фабула справи: прокурор в інтересах держави в особі обласної державної адміністрації звернувся з позовом до ТОВ "НАСК Девелопмент" про:
- усунення перешкод у здійсненні Адміністрацією права користування та розпорядження земельними ділянками лісогосподарського призначення через скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень;
- усунення перешкод у здійсненні Адміністрацією права користування та розпорядження земельними ділянками лісогосподарського призначення через повернення на користь держави в особі Адміністрації від ТОВ "НАСК Девелопмент" земельних ділянок
Ухвалою господарського суду:
- відмовлено у задоволенні заяви Прокурора в частині заміни первісного відповідача належним, закриття провадження у справі в порядку п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України та направлення справи до Вишгородського районного суду Київської області;
- відмовлено у задоволенні усного клопотання Прокурора про залишення без розгляду заяв Відповідача;
- задоволено заяву ТОВ "НАСК Девелопмент" про закриття провадження у справі в порядку п. 6 ч. 1 ст. 231 ГПК України;
- закрито провадження у справі № 911/9/24.
Постановою апеляційного господарського суду ухвалу господарського суду скасовано в частині задоволення заяви ТОВ "НАСК Девелопмент" про закриття провадження у справі та відмовлено у задоволенні вказаної заяви. Також відповідною постановою змінено мотивувальну частину ухвали господарського суду в частині відмови у задоволені заяви Прокурора про заміну первісного відповідача належним.
Мотивація касаційної скарги: ТОВ "НАСК Девелопмент" вказує, що оскаржуваною постановою апеляційного господарського суду замінено відповідача у справі без належного дотримання ст.ст. 45, 48, 52 ГПК України, ст. 48 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", ст.ст. 104, 105, 110 ЦК України, без урахування правових висновків щодо застосування даних норм, викладених у постановах Верховного Суду від 20.11.2018 № 925/1143/17, від 18.03.2021 № 917/462/20, від 30.06.2020 № 264/5957/17.
Правова позиція Верховного Суду: відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у ст. 4 цього Кодексу. Відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.
Ч. 2 ст. 48 ГПК України встановлено, що якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.
За змістом положень ч. 2 ст. 48 ГПК України заміна неналежного відповідача на належного можлива лише у випадку, якщо позов був поданий не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, тобто тоді, коли визначений у позові відповідач станом на дату його подання вже був неналежним.
Висновки: прокурором подано позов про усунення перешкод у користуванні майном, а особою, яка, за твердженням Прокурора, перешкоджала здійсненню Адміністрацією правомочностей щодо користування та розпорядження спірними земельними ділянками, було саме ТОВ "НАСК Девелопмент", за яким на той час зареєстровано право власності на відповідні земельні ділянки, та на момент подання позову не було ліквідовано, суд апеляційної інстанції підставно зазначив, що у спірних правовідносинах відповідне товариство станом на дату подання позову вважається належним відповідачем у розумінні ч. 2 ст. 48 ГПК України. У зв`язку з цим її заміна на іншого належного відповідача у порядку зазначеної норми є безпідставною.
Ключові слова: встановлення сторін спору, умови закриття провадження, процесуальне правонаступництво
