Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 06 травня 2026 року
у справі № 922/2084/25
Господарська юрисдикція
Щодо доказів, які підтверджують належність несформованої земельної ділянки, розташованої в межах населеного пункту, до комунальної власності
ФАБУЛА СПРАВИ
Прокурор звернувся до господарського суду в інтересах держави в особі селищної ради з позовом до Громадської організації "Спортивний клуб "Карат-777" про усунення перешкод у використанні земельної ділянки, в якому просить.
Господарський суд ухвалив рішення про відмову у позові.
Апеляційний господарський суд ухвалив постанову, якою скасував рішення господарського суду та ухвалив нове рішення про задоволення позову.
ОЦІНКА СУДУ
27.05.2021 набрав чинності Закон України від 28.04.2021 № 1423-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" (далі - Закон від 28.04.2021 № 1423-IX).
Відповідно до пункту 58 Закону від 28.04.2021 № 1423-IX розділ Х "Перехідні положення" ЗК України був доповнений пунктом 24, яким визначається, що з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель, перелік яких визначений законом.
Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.
Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом (пункт 24 розділу Х "Перехідні положення" ЗК України).
Водночас за цим Законом не вважаються землями комунальної власності територіальних громад землі державної власності, що використовуються підприємствами на праві постійного користування.
ВИСНОВКИ: суди попередніх інстанцій установили, що на момент звернення прокурора до суду з цим позовом спірна земельна ділянка є не сформованою.
Колегія суддів відхиляє доводи скаржника про те, що спірна земельна ділянка може належати до земель державної власності та що прокурором не надано належних доказів (зокрема, проєкту землеустрою щодо встановлення меж селища) на підтвердження її розташування в межах селища. Суд апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи відповідно до вимог статті 86 ГПК України, обґрунтовано вказав на безпідставність таких тверджень відповідача.
Зокрема, апеляційним судом враховано наявну в матеріалах справи копію рішення районної ради "Про затвердження проекту землеустрою щодо зміни меж населеного пункту смт селищної ради". Разом із копією рішення селищної ради про затвердження містобудівної документації та відповідними викопіюваннями з генерального плану селища ці докази у своїй сукупності та взаємозв`язку достовірно підтверджують, що озеро разом із прибережною захисною смугою повністю розташоване на території селища.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: правовий режим земель, склад земель, розмежування земель
