Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 12 серпня 2025 року
у справі № 941/1790/20
Кримінальна юрисдикція
Щодо наслідків зазначення у повідомленні про підозру та обвинувальному акті різних кваліфікуючих ознак
ФАБУЛА СПРАВИ
Вироком суду першої інстанції ОСОБА_8 визнано невинуватим та виправдано за ч. 3 ст. 368 КК.
Справа переглядалась судами неодноразово.
За результатами нового апеляційного перегляду, вироком апеляційного суду від 14 січня 2025 року вирок місцевого суду в частині виправдання та скасування арешту на майно скасовано. ОСОБА_8 визнано винуватим та призначено покарання за ч. 3 ст. 368 КК у виді позбавлення волі на строк 5 років, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням владних, організаційно - розпорядчих функцій в правоохоронних органах на строк 3 роки, з конфіскацією всього майна, яке належить йому на праві власності. Арешт, накладений ухвалою слідчого судді суду на майно ОСОБА_8, залишено в силі з метою виконання рішення суду в частині конфіскації майна.
ОЦІНКА СУДУ
Відповідно до повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 368 КК ОСОБА_8 підозрювався із двома кваліфікуючими ознаками: вимагання та вчинення службовою особою, яка займає відповідальне становище.
Надалі в обвинувальному акті ОСОБА_8 обвинувачувався за ч. 3 ст. 368 КК, а саме - в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище неправомірної вигоди та прохання надати таку вигоду для себе за невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища.
Суд звертає увагу на те, що під час внесення відомостей до ЄРДР кваліфікація дій особи є попередньою, а зібрання органом досудового розслідування повної доказової бази після проведення слідчих (розшукових) чи негласних слідчих (розшукових) дій дає змогу надати кримінально правову оцінку діям особи відповідно до диспозицій закону України про кримінальну відповідальність.
Тобто ОСОБА_8 було інкриміновано ч. 3 ст. 368 КК з кваліфікуючою ознакою вчинення цього діяння «особою, яка займає відповідальне становище», а про вимагання неправомірної вигоди не йшлося.
ВИСНОВКИ: той факт, що в повідомленні про підозру особі було інкриміновано дві кваліфікуючі ознаки, однак у обвинувальному акті - одну, свідчить про те, що сторона обвинувачення конкретизувала формулу обвинувачення і вважала, що сукупність зібраних нею доказів у провадженні свідчить про вчинення саме того діяння, про яке йдеться у обвинувальному акті. Обидві кваліфікуючі ознаки, про які веде мову сторона захисту, зумовлювали кримінально-правову оцінку вчиненого за однією і тією ж частиною статті кримінального закону. Тому довід захисту про те, що сторона обвинувачення в обвинувальному акті вмінила меншу кількість кваліфікуючих ознак, аніж у повідомленні про підозру навпаки свідчить про реальну оцінку стороною обвинувачення сукупності доказів і жодним чином не порушує права сторони захисту чи будь як положення кримінального-процесуального закону.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: правила кваліфікації злочинів, вимоги до обвинувального акта, зміст повідомлення про підозру, службові кримінальні правопорушення
