Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 21 серпня 2025 року
у справі № 991/503/23
Кримінальна юрисдикція
Щодо законності отримання даних із системи «Безпечне місто»
Фабула справи: вироком Вищого антикорупційного суду, залишеним без змін ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, ОСОБА_9 було засуджено за ч. 1 ст. 366-2 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 2600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 44 200 грн, із позбавленням права обіймати посади, пов'язані зі здійсненням функцій представника влади в органах судової влади, на строк 1 рік та на підставі п. 1 ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України його було звільнено від призначеного покарання зв`язку із закінченням строків давності.
Мотивація касаційної скарги: захисник вказує, що правовою основою функціонування системи «Безпечне місто» є Положення про комплексну систему відеоспостереження м. Києва, проте суди не врахували, що: 1) отримання відомостей з указаної бази має здійснюватися з дотриманням права на повагу до особистого життя; 2) дії органу досудового розслідування під час отримання зазначеного доказу не відповідають меті створення системи; 3) система дозволяє здійснювати спостереження за особою в режимі онлайн; 4) відомості із системи «Безпечне місто» (отримані в порядку тимчасового доступу до матеріалів цивільної справи) детективи НАБУ одержали після подання позову про визнання необґрунтованими активів; 5) детективи НАБУ здійснили несанкціонований і незаконний доступ до вказаної системи, що, на думку захисника, свідчить про втручання у приватне життя та візуальне спостереження.
Правова позиція Верховного Суду: правовою основою функціонування системи «Безпечне Місто» є Положення про комплексну систему відеоспостереження міста Києва, затверджене рішенням № 1195/5259 (далі - Положення), зі змісту якого видно, що:
- комплексна система відеоспостереження м. Києва створена та використовується в інтересах територіальної громади м. Києва (п. 1.2 Положення);
- функціями системи є забезпечення безпечного середовища в м. Києві шляхом обробки даних у системі відповідно до мети створення та функціонування Системи, визначених цим Положенням (п. 2.1 Положення);
- до об`єктів відеоспостереження в м. Києві відносяться об'єкти соціальної, економічної, житлово-комунальної, транспортної, інженерної та іншої інфраструктури м. Києва, а саме, зокрема: майдани, площі, бульвари, проспекти; вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки; тротуари; набережні; автомобільні стоянки та майданчики для паркування транспортних засобів; засоби організації дорожнього руху тощо (п. 3.1 Положення);
- відеоспостереження за об`єктами, зазначеними в п. 3.1 Положення, здійснюється за умови дотримання права на повагу до особистого життя (п. 3.2 Положення);
- користувачами системи є посадові (службові) особи та працівники, визначені в п. 8.1 Положення (зокрема, і працівники правоохоронних органів), які отримують доступ до інформації в системі згідно із цим Положенням.
Відповідно до абз. 3 п. 3 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» Національне бюро в порядку, визначеному законодавством, має безпосередній, у тому числі автоматизований, доступ до автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та банків даних, держателем (адміністратором) яких є державні органи або органи місцевого самоврядування, користується державними, у тому числі урядовими, засобами зв`язку і комунікацій, мережами спеціального зв'язку та іншими технічними засобами.
Водночас порядок і випадки здійснення негласних слідчих (розшукових) дій регламентовано гл. 21 КПК України. Ці слідчі дії можуть проводитися виключно в межах кримінального провадження, у реальному часі, стосовно індивідуально визначених об'єктів чи осіб, на підставі відповідного рішення.
Як видно зі змісту оскаржуваних судових рішень, суди попередніх інстанцій, спростовуючи аналогічні доводи сторони захисту, зауважили, що:
- відомості із системи «Безпечне місто», отримані детективом у порядку ст. 93 КПК України та ст. 17 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України», не мають ознак здійснення негласних слідчих (розшукових) дій;
- під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні не було таємності й інформація збиралася про минулі події, у той час як здійснення негласних слідчих (розшукових) дій передбачає збір інформації в режимі реального часу і таємно, що спростовує ототожнення такого способу збору доказів із негласних слідчих (розшукових) дій та несанкціоноване втручання в особисте життя обвинуваченого і його сім`ї;
- метою збору вже зафіксованої інформації (даних із системи «Безпечне місто») було саме встановлення фактів користування автомобілем, у тому числі певною, особою та його рух, а не безпосередній і безперервний нагляд та негласний контроль за особами спец суб'єктів щодо їх пересування, встановлення зустрічей і співрозмовників, способу життя тощо.
Висновки: за призначенням система «Безпечне місто» є відкритою, тобто відомості про її функціонування оприлюднені, за її допомогою здійснюється фіксування усіх без виключення подій та об'єктів, які перебувають у діапазоні камер, відомості з яких використовуються за необхідністю у різних сферах діяльності як органів влади, місцевого самоврядування, так і правоохоронних органів.
Ураховуючи наведене вище, колегія суддів доходить переконання про необґрунтованість тверджень сторони захисту щодо отримання даних із системи «Безпечне місто» унаслідок несанкціонованого та незаконного доступу до неї.
Ключові слова: тимчасовий доступ до матеріалів, запити до банку, належний прокурор, моніторинг способу життя судді
