Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Рішенням
від 11 вересня 2025 року
у справі № 990/35/25
Адміністративна юрисдикція
Щодо умов відшкодування матеріальних та моральних збитків у зв'язку з порушенням вимог Закону України «Про звернення громадян» при розгляді його скарги
Фабула справи: ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду як суду першої інстанції з адміністративним позовом до Президента України ОСОБА_2, Верховної Ради України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії та стягнення шкоди, завданої йому позивачеві нерозглядом (неналежним розглядом - спотворенням) його заяв.
Правова позиція Верховного Суду: згідно зі ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
За приписами ч. 5 ст. 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір.
Загальні положення про відшкодування шкоди наведено у параграфі 1 глави 82 ЦК України. Так, за ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Ст.ст. 1173-1175 ЦК України передбачено особливості відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, а також посадовими особами вказаних органів.
Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі ст. 1173 ЦК України.
В межах цього публічно-правового спору позивач не довів наявності будь-якої шкоди, завданої йому відповідачами, протиправності діяння відповідачів, наявності причинного зв`язку між шкодою і діями та вини відповідачів в її заподіянні.
Відповідно до ст. 25 Закону «Про звернення громадян» у разі задоволення скарги орган або посадова особа, які прийняли неправомірне рішення щодо звернення громадянина, відшкодовують йому завдані матеріальні збитки, пов'язані з поданням і розглядом скарги, обґрунтовані витрати, понесені у зв'язку з виїздом для розгляду скарги на вимогу відповідного органу, і втрачений за цей час заробіток. Спори про стягнення витрат розглядаються в судовому порядку.
Громадянину на його вимогу і в порядку, встановленому чинним законодавством, можуть бути відшкодовані моральні збитки, завдані неправомірними діями або рішеннями органу чи посадової особи при розгляді скарги. Розмір відшкодування моральних (немайнових) збитків у грошовому виразі визначається судом.
Висновки: Закон України «Про звернення громадян» пов`язує можливість відшкодування матеріальних збитків, пов`язаних із поданням і розглядом скарги на неправомірне рішення щодо звернення громадян, виключно у разі задоволення такої скарги. Моральні ж збитки можуть бути відшкодовані у разі, якщо неправомірними діями або рішеннями органу чи посадової особи при розгляді скарги була заподіяна така шкода.
Ключові слова: право на звернення, умови відшкодування шкоди, завдана державою шкода
