Правова позиція
Великої Палати Верховного Суду
згідно з Постановою
від 10 вересня 2025 року
у справі № 367/252/24
Цивільна юрисдикція
Щодо касаційного перегляду ухвал суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку
Фабула справи: приватний виконавець в інтересах ОСОБА_1 (боржниці) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання недійсними шлюбного договору й договорів дарування та визначення частки боржника в спільному майні.
Суд першої інстанції ухвалою позовну заяву повернув особі, яка її подала.
Апеляційний суд постановою задовольнив апеляційну скаргу приватного виконавця, ухвалу суду першої інстанції скасував, а справу направив для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Мотивація касаційної скарги: приватний виконавець посилається на порушення апеляційним судом норм процесуального права.
Правова позиція Верховного Суду: за змістом п. 2 ч. 1 ст. 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у п.п. 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 ч. 1 ст. 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Подібні за змістом приписи містяться й у ч. 2 ст. 328 КАС України, де зазначено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у п.п. 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
До таких ухвал належать, зокрема, ухвали про відмову у відкритті та закриття провадження у справі, повернення позовної заяви та залишення її без розгляду. Такі ухвали за своєю суттю завжди стосуються питання забезпечення учасникам справи доступу до правосуддя та реалізації ними права на ефективний захист порушених прав належним і справедливим судом. Саме тому законодавець передбачив можливість перегляду зазначеного фундаментального процесуального питання найвищим судом у системі судоустрою України.
Велика Палата Верховного Суду наголошує, що як п. 2 ч. 1 ст. 389 ЦПК України, так і ч. 2 ст. 328 КАС України пов`язують можливість касаційного оскарження певних ухвал винятково з дотриманням учасниками справи принципу інстанційності, тобто із самим фактом перегляду таких ухвал в апеляційному порядку, після чого учасник справи отримує процесуальну можливість звернутися до суду касаційної інстанції.
Жодна з норм чинного процесуального законодавства не ставить наявність в особи права на касаційне оскарження ухвали місцевого суду в залежність від результату її перегляду апеляційним судом.
Висновки: ухвали суду першої інстанції, перелік яких міститься у п. 2 ч. 1 ст. 389 ЦПК України (ч. 2 ст. 328 КАС України, п. 2 ч. 1 ст. 287 ГПК України), після їх перегляду в апеляційному порядку є предметом касаційного оскарження незалежно від результату їх перегляду судом апеляційної інстанції.
Ключові слова: межі повноважень виконавця, право на звернення до суду, принцип інстанційності, вирішення подання виконавця
