Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 09 жовтня 2025 року
у справі № 671/1108/24
Кримінальна юрисдикція
Щодо права суду на застосування ст. 48 КК України
ФАБУЛА СПРАВИ
За вироком суду першої інстанції ОСОБА_7 засуджено за:
- ч. 1 ст. 383 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 рік 6 місяців;
- ч. 1 ст. 384 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 рік.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш сурового покарання більш суворим, ОСОБА_7 призначено остаточне покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 рік 6 місяців.
На підставі ст. 59-1 КК України на ОСОБА_7 покладено такі обов'язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти вказаний орган про зміну свого місця проживання, роботи, навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Ухвалою апеляційного суду від вирок місцевого суду залишено без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Що стосується безпідставної, на думку ОСОБА_7, відмови апеляційного суду застосувати до неї положення ст. 48 КК України то слід вказати наступне.
У поданих апеляційних скаргах ОСОБА_7 та її захисник ОСОБА_6, не оскаржуючи доведеність винуватості обвинуваченої, просили вирок місцевого суду скасувати і звільнити ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності у зв`язку зі зміною обстановки на підставі ст. 48 КК України та закрити кримінальне провадження.
Вирішуючи це клопотання, колегія суддів апеляційного суду обґрунтовано виходила з того, що застосування вказаної норми є правом, а не обов'язком суду, і реалізується виключно за наявності визначених у законі правових підстав.
Надавши ретельну оцінку усім наведеним стороною захисту доводам та обставинам, зважаючи на характер вчинених кримінальних правопорушень, апеляційний суд прийшов до правильного висновку, що матеріали кримінального провадження не свідчать про втрату як самою обвинуваченою так і вчиненими нею діяннями суспільної небезпечності.
ВИСНОВКИ: застосування норми ст. 48 КК України є правом, а не обов'язком суду, і реалізується виключно за наявності визначених у законі правових підстав.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: підстави звільнення від кримінальної відповідальності, злочини проти правосуддя, повноваження суду
