Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 26 листопада 2025 року
у справі № 554/11048/23
Цивільна юрисдикція
Щодо порядку встановлення походження дитини, яка народилася внаслідок застосування різних репродуктивних технологій
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернувся з позовом до відділу державної реєстрації актів цивільного стану міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа - ОСОБА_2, про визнання батьком дитини та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням суду першої інстанції позовну заяву ОСОБА_1 задоволено.
Постановою апеляційного суду рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
ОЦІНКА СУДУ
У разі народження дружиною дитини, зачатої в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій, здійснених за письмовою згодою її чоловіка, він записується батьком дитини. У разі перенесення в організм іншої жінки ембріона людини, зачатого подружжям (чоловіком та жінкою) в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій, батьками дитини є подружжя. Подружжя визнається батьками дитини, народженої дружиною після перенесення в її організм ембріона людини, зачатого її чоловіком та іншою жінкою в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій (стаття 123 СК України).
Походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану. Якщо заява про визнання батьківства не може бути подана особисто, вона може бути подана через представника або надіслана поштою, за умови її нотаріального засвідчення. Повноваження представника мають бути нотаріально засвідчені (частина перша та третя статті 126 СК України).
За відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу (стаття 128 СК України).
Застосування штучного запліднення та імплантації ембріона здійснюється згідно з умовами та порядком, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, за медичними показаннями повнолітньої жінки, з якою проводиться така дія, за умови наявності письмової згоди подружжя, забезпечення анонімності донора та збереження лікарської таємниці. Розкриття анонімності донора може бути здійснено в порядку, передбаченому законодавством (стаття 48 закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я»).
ВИСНОВКИ: у статті 123 СК України парламентом унормовано порядок встановлення походження дитини, яка народилася внаслідок застосування різних репродуктивних технологій:
- штучного запліднення;
- сурогатного материнства;
- імплантації ембріона.
При застосуванні штучних методів репродукції людини штучне запліднення може бути здійснене спермою чоловіка матері дитини або при імплантації може бути використаний ембріон, який генетично походить від подружжя. У цьому випадку існує біологічна спорідненість між дитиною та обома батьками. Можливе штучне запліднення донорською спермою або імплантація ембріона, який генетично пов'язаний лише з одним з батьків або взагалі не має з ними генетичного зв'язку (донорський ембріон). У цьому випадку біологічна спорідненість з одним з батьків або навіть з обома з них відсутня.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: регулювання штучного запліднення, встановлення походження дитини, права батьків, захист прав дитини