Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 18 грудня 2025 року
у справі № 203/2012/23
Цивільна юрисдикція
Щодо відшкодування моральної шкоди, завданої працівникові внаслідок розповсюдження роботодавцем конфіденційної інформації про стан його здоров`я
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Комунального некомерційного підприємства «Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» міської ради (далі - КНП «КЛШМД» ДМР) про визнання дій щодо збирання, розголошення інформації незаконними та стягнення моральної шкоди.
Позов ОСОБА_1 обґрунтований тим, що з 16 березня 2017 року її було безпідставно взято на облік нібито після огляду лікарем-психіатром Комунального некомерційного підприємства «Міська поліклініка № 1» міської ради (далі - КНП «МП № 1» ДМР), правонаступником якого є відповідач.
У подальшому працівником КНП «МП № 1» ДМР, без її згоди, була надана Департаменту охорони здоров`я населення міської ради детальна інформація щодо діагнозу та проходження лікування, зокрема з коментарями стосовно хвороби та особи позивачки. Також відбувся незаконний збір інформації про неї неуповноваженою особою.
Поширення особистої інформації щодо неї відбулося на запит Відділу поліції № 1 Дніпровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області.
Вказує, що внаслідок розголошення, без її згоди, медичної інформації стороннім особам, їй були заподіяні моральні страждання, що полягали у приниженні честі, гідності, репутації, порушенні душевної рівноваги, нормальних життєвих зв'язків.
Рішенням суду першої інстанції у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою апеляційного суду рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалене нове судове рішення про часткове задоволення позову. Визнано протиправними дії працівників лікарні КНП «КЛШМД» ДМР щодо незаконного розповсюдження конфіденційної інформації про стан психічного здоров`я ОСОБА_1. Зобов`язано КНП «КЛШМД» ДМР спростувати розповсюджену медичну інформацію стосовно стану здоров`я ОСОБА_1 та перебування її на психіатричному обліку, таким самим чином яким така інформація була розповсюджена. Стягнуто з КНП «КЛШМД» ДМР на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування моральної шкоди 5 000 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
ОЦІНКА СУДУ
Згідно з частиною першою статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.
Відповідно до статті 280 ЦК України, якщо фізичній особі внаслідок порушення її особистого немайнового права завдано майнової та (або) моральної шкоди, ця шкода підлягає відшкодуванню.
Згідно з частиною першою статті 286 ЦК України фізична особа має право на таємницю про стан свого здоров'я, факт звернення за медичною допомогою, діагноз, а також про відомості, одержані при її медичному обстеженні.
Фізична особа зобов'язана утримуватися від поширення інформації, зазначеної у частині першій цієї статті, яка стала їй відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків або з інших джерел (частина третя статті 286 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 391 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» пацієнт має право на таємницю про стан свого здоров'я, факт звернення за медичною допомогою, діагноз, а також про відомості, одержані при його медичному обстеженні.
За змістом частини першої статті 40 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» медичні працівники та інші особи, яким у зв`язку з виконанням професійних або службових обов`язків стало відомо про хворобу, медичне обстеження, огляд та їх результати, інтимну і сімейну сторони життя громадянина, не мають права розголошувати ці відомості, крім передбачених законодавчими актами випадків.
Згідно з статтею 3 Закону України «Про психіатричну допомогу» закріплено презумпцію психічного здоров`я. Кожна особа вважається такою, яка не має психічного розладу, доки наявність такого розладу не буде встановлено на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами України.
Відповідно до частини першої статті 6 Закону України «Про психіатричну допомогу» встановлено, що медичні працівники, інші фахівці, які беруть участь у наданні психіатричної допомоги, та особи, яким у зв`язку з навчанням або виконанням професійних, службових, громадських чи інших обов`язків стало відомо про наявність у особи психічного розладу, про факти звернення за психіатричною допомогою та лікування у закладі з надання психіатричної допомоги чи про перебування у закладі соціального захисту осіб, які страждають на психічні розлади, або спеціальному навчальному закладі, а також інші відомості про стан психічного здоров`я особи, її приватне життя, не можуть розголошувати ці відомості, крім випадків, передбачених частинами третьою, четвертою та п'ятою цієї статті.
Відповідно до частини другої статті 11 Закону України «Про інформацію» не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини. До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров`я, а також адреса, дата і місце народження.
Відповідно до статті 8 Конвенції кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
ВИСНОВКИ: встановивши, що внаслідок неправомірних дій працівника відповідача, пов'язаних із розповсюдженням конфіденційної інформації про стан здоров'я позивачки, без її згоди, позивачці було заподіяно моральної шкоди, суд апеляційної інстанції обґрунтовано стягнув з відповідача на користь позивачки відшкодування моральної шкоди, врахувавши предмет та підстави позову, характер, тривалість, обсяг і зміст душевних страждань позивачки, обставини конкретної справи, вимоги розумності та справедливості.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: компенсація немайнової шкоди, захист персональних даних, захист особистих немайнових прав
