Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 29 грудня 2025 року
у справі № 580/9034/24[3]
Адміністративна юрисдикція
Щодо визначення моменту, з якого військовослужбовець дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права на виплату належного йому розміру грошового забезпечення
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини, у якому просив:
- визнати протиправними дії військової частини щодо встановлення ОСОБА_1 з 29.03.2022 розміру грошового забезпечення, виходячи з посадового окладу та окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13. 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017;
- зобов'язати військову частину з 29.03.2022 по 31.12.2022, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядовою і начальницького складу та деяких інших осіб», перерахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення (основні, лопаткові та одноразові види грошового забезпечення), виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати), встановленого законом на 01 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини щодо непроведения ОСОБА_1 з 01.01.2023 перерахунку, на підставі постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», грошового забезпечення, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01 січня, календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017;
- зобов'язати військову частину з 01.01.2023 по 15.05.2023, на підставі постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», перерахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення (основні, додаткові та одноразові види грошового забезпечення, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01 січня календарного року) на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017;
- зобов'язати військову частину, відповідно до Закону України від 19.10.2000 №2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченого грошового забезпечення (основних, додаткових та одноразових видів грошового забезпечення за період з 29.03.2022 по 15.05.2023 включно за весь час затримки виплати, а саме: за період з 29.03.2022 по день фактичної виплати грошового забезпечення.
Ухвалою окружного адміністративного суду позов ОСОБА_1 залишено без розгляду.
Постановою апеляційного адміністративного суду ухвалу окружного адміністративного суду залишено без змін.
ОЦІНКА СУДУ
КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.
Правовідносини за період невиплати спірних сум грошового забезпечення, позовні вимоги за який залишені судами без розгляду, врегульовуються приписами статті 233 КЗпП України в редакції Закону №2352-ІХ, яка була чинна в період спірних правовідносин.
Як убачається зі змісту грошового атестата від 15.05.2023, цей документ відображає суми складових грошового забезпечення ОСОБА_1, фактично виплачені йому станом на 15.05.2023, однак не містить жодних відомостей про нарахування та виплату грошового забезпечення з розшифровкою його складових за період з 19.07.2022 по 30.04.2023.
За таких обставин Верховний Суд частково погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що саме з моменту отримання грошового атестата позивач дізнався або об`єктивно мав можливість дізнатися про можливе порушення свого права на належне грошове забезпечення лише за період з 1 по 15 травня 2023 року, оскільки грошовий атестат містить конкретні дані щодо виплат за цей період.
Водночас у частині періоду з 19.07.2022 по 30.04.2023 грошовий атестат не містить інформації про нараховані та виплачені суми грошового забезпечення з розшифровкою їх складових, а отже, не забезпечував позивачу можливості отримати повну, достовірну та зрозумілу інформацію про склад і розмір грошового забезпечення за зазначений період, у зв`язку з чим позивач об`єктивно не міг на підставі цього документа дізнатися про можливе порушення свого права на грошове забезпечення за відповідний попередній період.
Отже, помилковими є висновки судів попередніх інстанцій про те, що моментом, з якого позивач дізнався або мав дізнатися про порушення свого права на належне грошове забезпечення за період з 19.07.2022 по 30.04.2023, є дата ознайомлення з грошовим атестатом.
Дійшовши висновку щодо пропуску позивачем строку звернення до суду в частині позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій не з'ясували дати, з якою частина перша статті 233 КЗпП України пов'язує початок обчислення строку звернення до суду з позовом про вирішення трудового спору, а саме: день, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права щодо кожного місяця спірного періоду.
ВИСНОВКИ: основним орієнтиром, який дозволив би однозначно визначати момент, з якого позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права на виплату належного йому розміру грошового забезпечення, є дата ознайомлення військовослужбовця з документом, що відображає фактичні суми нарахувань та виплат.
Чинне законодавство не передбачає форми такого документа та способу його доведення військовослужбовцю. Водночас такими документами можуть бути розрахункові листи, відомості про нараховане і виплачене грошове забезпечення, фінансові повідомлення або інші документи, які б розкривали зміст виплати грошового забезпечення (складові, їх розміри, утримання), які роботодавець зобов'язаний надати під час виплати грошового забезпечення та з яких працівник (військовослужбовець) може об`єктивно встановити розмір виплаченої йому суми, її складові та можливу неповноту виплат.
Саме з моменту ознайомлення з відповідним документом у військовослужбовця виникає реальна можливість і об`єктивна необхідність оцінити правильність здійснених нарахувань, виявити допущені порушення, що і буде усвідомленим сприйняттям особи наявності/відсутності порушеного права щодо належних виплат.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: права військовослужбовців, право на оплату праці, виплати заробітної плати
