Правова позиція
Великої Палати Верховного Суду
згідно з Постановою
від 22 січня 2026 року
у справі № 990SСGС/11/25
Адміністративна юрисдикція
Щодо притягнення судді до дисциплінарної відповідальності з підстави передбаченої п. 4 ч. 1 ст. 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Великої Палати Верховного Суду зі скаргами на рішення Вищої ради правосуддя «Про зміну рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді районного суду міста ОСОБА_1».
ОЦІНКА СУДУ
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження у зв`язку з умисним або внаслідок грубої недбалості допущенням суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод або іншого грубого порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків.
Об`єктивна сторона такого дисциплінарного проступку, як грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків, полягає у порушенні суддею норм права у процесі здійснення правосуддя, які призвели до настання істотних негативних наслідків. Водночас настання істотних негативних наслідків повинне бути у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з діянням судді.
Грубе порушення закону має місце за умови, що воно було надто очевидним для «розумного суду» за відповідних обставин, тобто коли за обставинами судової справи необхідність застосування певної правової норми була зрозумілою і недвозначною і виключала іншу поведінку судді.
У складі дисциплінарного проступку «інше грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків» законодавець як умову притягнення судді до дисциплінарної відповідальності визначив настання істотних негативних наслідків. Законодавець не конкретизував змісту заподіяної шкоди у цьому випадку, тому вона може охоплювати завдання майнової чи моральної шкоди потерпілим особам. Істотні наслідки можуть мати і комплексний характер та охоплювати різні види заподіяної шкоди. Оскільки в такому разі «істотність» як ознака негативних наслідків є оціночним поняттям, то дисциплінарний орган самостійно має встановити, наскільки для потерпілих ці негативні наслідки є істотними.
До прикладу, до істотних негативних наслідків можна віднести такі: шкода життю, здоров'ю, честі, гідності, репутації, протиправне позбавлення нерухомого чи іншого майна, майнова шкода, наслідком якої є позбавлення потерпілого засобів для існування, доведення до банкрутства суб'єкта господарської діяльності, істотні майнові збитки, незаконне позбавлення свободи, витік конфіденційної чи службової інформації тощо.
ВИСНОВКИ: у пункті 4 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII законодавець зазначив склади двох дисциплінарних проступків:
- допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод;
- грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків.
До істотних негативних наслідків, які настають внаслідок грубого порушення закону суддею, законодавець відніс інші порушення прав особи, які не охоплюються переліком прав людини і основоположних свобод, встановлених Конвенцією.
Як порушення прав людини і основоположних свобод, так і істотні негативні наслідки, про які йдеться у пункті 4 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII, повинні стосуватися саме учасників справи або осіб, які не брали участі у справі, якщо суд безпосередньо вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: підстави відповідальності судді, неправомірні дії судді, оскарження рішень ВРП
