Правова позиція
Великої Палати Верховного Суду
згідно з Постановою
від 01 липня 2026 року
у справі № 160/5908/26[1]
Адміністративна юрисдикція
Щодо підсудності спору про оскарження діяльності Апарату Верховної Ради України
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Апарату Верховної Ради України (далі також - відповідач), у якому просив: зобов`язати Апарат Верховної Ради України на підставі статті 5 КАС України та статті 19 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» утриматися від вчинення будь-яких організаційних, розпорядчих та реєстраційних дій щодо опрацювання (включно з реєстрацією в системі електронного документообігу), тиражування та підготовки до винесення на розгляд Верховної Ради України проєктів, постанов чи інших документів про підготовку або призначення виборів Президента України до моменту припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалою адміністративну справу № 160/5908/26 за позовною заявою ОСОБА_1 передав на розгляд за інстанційною підсудністю до Верховного Суду як суду першої інстанції.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою відмовив у прийнятті до свого провадження справи № 160/5908/26 за позовом ОСОБА_1 до Апарату Верховної Ради України про зобов`язання утриматись від вчинення дій та повернув її до Дніпропетровського окружного адміністративного суду за підсудністю.
ОЦІНКА СУДУ
Статтею 20 КАС України здійснено розмежування предметної юрисдикції адміністративних судів. Частиною першою цієї статті визначено виключний перелік спорів, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам. Частиною другою встановлено, що окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частинами першою та третьою цієї статті.
Відповідно до частини першої статті 22 КАС України місцеві адміністративні суди (місцеві загальні суди як адміністративні суди та окружні адміністративні суди) вирішують адміністративні справи як суди першої інстанції, крім випадків, визначених частинами другою - четвертою цієї статті.
За загальним правилом Верховний Суд здійснює правосуддя як суд касаційної інстанції і лише у виключних випадках, визначених процесуальним законом, - як суд першої інстанції.
Законодавець встановив вичерпний перелік суб'єктів владних повноважень, які можуть бути відповідачами у справах, що підсудні Верховному Суду як суду першої інстанції, серед яких, зокрема, є і Верховна Рада України.
Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України визначені статтею 266 КАС України.
За правилами цієї статті юрисдикція адміністративних судів поширюється на перевірку законності дій чи бездіяльності Верховної Ради України, а також законності її актів (крім конституційності). Такі спори розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження Верховним Судом у складі колегії Касаційного адміністративного суду не менше ніж з п'яти суддів. Верховний Суд за наслідками розгляду адміністративних справ, визначених частиною другою цієї статті, може, зокрема, визнати акт Верховної Ради України протиправним та нечинним повністю або в окремій його частині; визнати дії чи бездіяльність Верховної Ради України, протиправними, зобов`язати Верховну Раду України вчинити певні дії; або ж застосувати інші наслідки протиправності таких рішень, дій чи бездіяльності, визначені статтею 245 цього Кодексу.
Водночас відповідно до частини першої статті 7 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» організаційне, юридично-експертне, науково-експертне, документальне, інформаційне, а також матеріально-технічне, господарсько-правове та фінансове забезпечення діяльності Верховної Ради, її органів, народних депутатів, депутатських фракцій (депутатських груп) у Верховній Раді здійснює Апарат Верховної Ради.
Згідно з пунктами 1 та 5 Положення № 769 Апарат Верховної Ради України є постійно діючим органом, який здійснює правове, наукове, організаційне, документальне, інформаційне, експертно-аналітичне, фінансове і матеріально-технічне забезпечення діяльності Верховної Ради України, її органів та народних депутатів України.
Апарат Верховної Ради України є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.
ВИСНОВКИ: предмет спору в цій справі не свідчить про виключну його підсудність Верховному Суду як суду першої інстанції, оскільки заявлені позовні вимоги за своїм змістом, спрямованістю та юридичною природою не стосуються актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, на які поширюється судовий контроль Верховного Суду як суду першої інстанції відповідно до статті 266 КАС України. Вимоги позивача адресовані Апарату Верховної Ради України та стосуються його діяльності. Відтак цей спір має розглядатися за загальними правилами підсудності, установленими статтею 25 КАС України.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: правила підсудності, недопустимість спорів про підсудність, право на належну судову процедуру, спори з ВРУ
