Правова позиція
Великої Палати Верховного Суду
згідно з Постановою
від 08 липня 2026 року
у справі № 990/521/25
Адміністративна юрисдикція
Щодо права судді на оскарження ухвали Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя про закриття дисциплінарного провадження, яка містить висновки про наявність у його діях дисциплінарного проступку
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до ВРП, у якому просив:
- визнати дії ВРП у вигляді надання відповіді судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_1. від 16 вересня 2025 року № 18358/0/9-25 за підписом Голови ВРП, відповідно до якої ухвала Другої Дисциплінарної палати ВРП від 27 серпня 2025 року «Про закриття дисциплінарного провадження стосовно судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_1 » не підлягає оскарженню до ВРП, - протиправними;
- зобов`язати ВРП розглянути скаргу судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_1 від 05 вересня 2025 року на ухвалу Другої Дисциплінарної палати ВРП від 27 серпня 2025 року «Про закриття дисциплінарного провадження стосовно судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_1».
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду рішенням у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовив.
ОЦІНКА СУДУ
Частиною другою статті 45 Закону № 1798-VIII передбачено, що не підлягає оскарженню рішення Дисциплінарної палати про відмову у відкритті дисциплінарної справи. Положень про те, що не підлягає оскарженню рішення про закриття дисциплінарного провадження стосовно судді, цей Закон не містить.
Пунктом 13.17 Регламенту ВРП встановлено, що якщо підстави, передбачені частиною першою статті 44 і частиною першою статті 45 Закону № 1798-VIII, були встановлені після відкриття дисциплінарної справи, таке дисциплінарне провадження закривається, про що Дисциплінарна палата постановляє ухвалу.
У пункті 13.13 Регламенту ВРП мовиться, що за наявності підстав, передбачених частиною першою статті 45 Закону № 1798-VIIІ, Дисциплінарна палата постановляє ухвалу про відмову у відкритті дисциплінарної справи, яка не підлягає оскарженню.
Пунктом 13.17 Регламенту ВРП, як уже зазначалося, встановлено, що якщо підстави, передбачені частиною першою статті 44 і частиною першою статті 45 Закону № 1798-VIII, були встановлені після відкриття дисциплінарної справи, таке дисциплінарне провадження закривається, про що Дисциплінарна палата постановляє ухвалу.
Водночас Регламент ВРП не містить норми про те, що ухвала Дисциплінарної палати про закриття дисциплінарного провадження не підлягає оскарженню.
Варто підкреслити, що статтею 49 Закону № 1798-VIIІ регламентовано порядок розгляду дисциплінарної справи.
Так, відповідно до частин сьомої та восьмої зазначеної статті у засіданні Дисциплінарної палати заслуховуються дисциплінарний інспектор ВРП - доповідач, суддя, скаржник, їх представники, свідки та інші особи, які були викликані або запрошені взяти участь у засіданні. Учасники дисциплінарної справи мають право подавати докази, надавати пояснення, заявляти клопотання про виклик свідків, ставити запитання учасникам дисциплінарної справи, висловлювати заперечення, заявляти інші клопотання або відводи, ознайомлюватись з матеріалами справи. Для ознайомлення можуть надаватися матеріали, які безпосередньо пов`язані зі скаргою, із дотриманням вимог законодавства про захист персональних даних щодо знеособлення персональних даних.
Підстава для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності вважається встановленою Дисциплінарною палатою (ВРП) за результатами розгляду дисциплінарної справи, якщо докази, надані та отримані в межах дисциплінарного провадження, є чіткими та переконливими для підтвердження існування такої підстави (частина шістнадцята статті 49 Закону № 1798-VIIІ).
ВИСНОВКИ: в ухвалі дисциплінарного органу, яка постановлена за наслідками розгляду клопотання [судді] про закриття дисциплінарного провадження щодо нього, наведені обставини вчиненого суддею, на думку Другої ДП ВРП, дисциплінарного проступку з посиланням на докази, надана оцінка дій судді, їх кваліфікація. Тобто, за своїми ознаками, ця ухвала відповідає вимогам, що ставляться до рішення у дисциплінарній справі, встановленим у частині восьмій статті 50 Закону № 1798-VIIІ, яке може бути оскаржене в порядку, передбаченому частиною першою статті 51 цього Закону.
Велика Палата вважає, що в такому ж порядку суддя має право оскаржити і ухвалу Дисциплінарної палати, якою встановлено наявність в його діях складу дисциплінарного проступку.
Позбавлення судді можливості оскаржити зазначене рішення Дисциплінарної палати свідчитиме про порушення його незалежності, гарантованої Конституцією і законами України, зокрема статтею 126 Основного Закону України та статтею 48 Закону № 1402-VІІІ, а також закріпленого у статті 6 Конвенції та статті 55 Конституції України права на судовий захист.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: дисциплінарна відповідальність суддів, гарантії суддівської незалежності, порядок перегляду рішень органів суддівського врядування, процесуальні права судді, захист професійного статусу судді
