Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Ухвалою
від 15 червня 2021 року
у справі № 160/11979/20
Адміністративна юрисдикція
Щодо відсутності підстави для відстрочення, розстрочення, зменшення розміру або звільнення від сплати судових витрат у разі обмеженого фінансування суб'єкта владних повноважень
ФАБУЛА СПРАВИ
У справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії відповідач, не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою і якій просить скасувати судові рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу залишено без руху.
Від Територіального управління Державної судової адміністрації України до Верховного Суду надійшло клопотання, в якому скаржник просить відстрочити сплату судового збору.
Клопотання обґрунтовано тим, що сплата судового збору здійснюється безпосередньо за рахунок коштів Державного бюджету України, а тому із відсутністю бюджетних асигнувань за відповідним кодом економічної класифікації видатків, територіальне управління повідомляє про неможливість сплати судового збору по даній касаційній скарзі та просить відстрочити його сплату.
ОЦІНКА СУДУ
За приписами частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до частин першої та другої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з частиною першою статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.
ВИСНОВКИ: скаржник, маючи однаковий обсяг процесуальних прав і обов'язків поряд з іншими учасниками справи, діє як суб`єкт владних повноважень та є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому обмежене її фінансування, зокрема, в частині видатків, передбачених на сплату судового збору, не є підставою для відстрочення, розстрочення, зменшення розміру або звільнення від сплати судових витрат останнього, оскільки кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі установи своєчасно і у повному обсязі.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: справляння судового збору, пільги зі сплати судового збору, судові витрати суб'єкта владних повноважень
